До гутиської каплички, крім краян, приїжджали гості з Туреччини, Чехії, Франції. Бельгійці стверджували: вода капітальна! Хтось з фахівців брав цю студеницю на експертизу — казали, що в Україні є тільки два місця з такою корисною водою.
– Її п’ють найперше ті, кого ноги болять, — розповідають місцеві мешканці. — У Бережанах півторарічну дитину прищами обсипало. Куди тільки батьки її не возили — лікарі не могли нічого вдіяти. Приїхали з маленькою у Гутисько, три рази покупали у нашій воді — дівчинка у момент одужала!
Гутисько – невеличке село у Бережанському районі на Тернопільщині. За його історію тут кілька разів зовсім змінювалося населення.
Заснували село поляки. А коли вони виїхали, туди перебралися переселенці – лемки пише Файна Сторінка за матеріалами газети «ПОРАДИ».
Це чи не єдине село, де добре збереглися усі їхні традиції. До речі, фестиваль «Лемківська ватра» відродили саме тут.
У селі досі люди збираються на лемківську Собідку – свято, яке відбувається у ніч на Івана Купала. Саме в Гутиську збереглися залишки поховань турецького війська часів Першої світової війни.
Саме турки заклали водогін у селі. Тепер вода з вмістом срібла з цілющих джерел до осель потрапляє без насосів, а завдяки перепаду висот.
Звідси вам не дозволять поїхати, доки не скуштуєте їхньої води. Смак її надзвичайний. Вона дуже холодна, аж викручує зуби. Приїжджають сюди також люди, які шукають зцілення. Місцеві жителі розказують що спостерігали зцілення дитини після купання в срібній воді.
Поряд із джерелом – оселя Степана Бурдаша. Чоловік розповідає, як молодим хлопцем поїхав до Києва, а через 50 років, залишивши усі надбання цивілізації дітям, повернувся додому.
Навів лад у будинку, насадив сад та з громадою облаштував срібне джерело. Цілющою водою ділиться з радістю.