Закінчивши прибирання, Лариса забігла на кухню, щоб заглянути в духовку, де запікалася курочка з картоплею.
– Ще хвилин десять! – оцінювально промовила жінка і втягла ніздрями запах, від якого мимоволі потекли слинки.
Поставивши таймер на духовці, Лариса побігла у ванну кімнату. Вона була впевнена, що встигне за десять хвилин почистити ванну.
У цей момент гримули вхідні двері, і жінка вискочила до коридору, вирішивши, що з вулиці повернулися діти.
Однак замість сина та доньки вона побачила чоловіка, який з восьмої ранку був в гаражі з друзями.
– О, як смачно пахне! – Дмитро втягнув ніздрями запах запеченої курочки і задоволено потер долоні.
– Скажи дітям, щоб йшли додому, – скомандувала Лариса і почала чистити ванну.
Вона чула, як прибігли син і дочка і почали швидко скидати взуття в коридорі
– Дмитро, дістань поки деко з духовки! – вигукнула жінка. – Я скоро вийду.
Однак вийти Ларисі довелося набагато раніше. Вона почула, як голосно сваряться її діти, тож поспішила все кинути.
– Що сталося? – Жінка в рукавичках вискочила з ванної кімнати.
– Я хочу стегенце! – узялася в боки десятирічна дівчинка.
– Я теж хочу! – відповів їй восьмирічний брат.
– Там їх два, – зітхнула Лариса, зрозумівши, що нічого серйозного не сталося.
– Ні! Воно лише одне! – Схопившись зі стільця, розсерджено тупнула ногою дочка.
Тільки в цей момент жінка зрозуміла, що частина курки на деко, що стояла на столі, відсутня.
– Де тато? – похмуро запитала Лариса, зрозумівши, куди поділася частина їжі.
– Він пішов. Забрав половину і пішов, – понуро пробурчав син.
Жінка невдоволено зиркнула очима і схопилася за телефон. Проте чоловік на її дзвінок не відповів.
Невдоволена Лариса з телефоном у руках вискочила з квартири і побігла вниз.
Дорогою вона прокручувала в голові всі слова, які скаже Дмитру під час зустрічі.
За будинком, біля дитячого майданчика, на лавках сиділи чоловіки, серед яких був чоловік Лариси.
Вони із задоволенням смакували курочку, яку запікала жінка, та запивали пінним.
– Вам не забагато тут? – Підскочивши до лавки, хитромудро запитала Лариса.
– Іди додому, потім поговоримо, – процідив Дмитро, відчувши незручність перед приятелями.
– Ні, ми поговоримо зараз! Чому ти поцупив з нашої квартири курку? Я її готувала не для того, щоб ти своїх друзів-ледарів годував! – не витримала жінка. – Зовсім совісті не залишилося? У своїх дітей забираєш!
– Іди, кажу! – вигукнув Дмитро.
– Нікуди я не піду, доки не висловлю тобі все, що думаю! – несамовито вигукнула Лариса.
Проте замість того, щоб покірно вислуховувати дружину далі і соромитися перед друзями, Дмитро підскочив до дружини.
– Йди звідси! – простягнув він і, взявши Ларису за руку, повів геть від лавки.
– Що ти робиш! – жінка відсторонила від себе чоловіка. – Зовсім совісті немає! Раніше сам з’їдав усе смачне, а зараз ще й товаришів по чарці своїх вирішив погодувати?! Годуй, ось тільки не за мій рахунок!
– Іди, поки я ще стримую себе, а то не подивлюся, що тут люди! – процідив Дмитро.
Лариса схвильовано подивилася на чоловіка. Вперше за дванадцять років спільного життя він сказав їй таке.
Жінка сердито подивилася на Дмитра, але більше не вимовила жодного слова і пішла.
Подібна поведінка з боку чоловіка була не вперше. Він вважав своїм обов’язком забрати собі ласий шматок.
Багато разів Лариса вказувала йому на це, проте чоловік щоразу відмахувався від неї.
Проте інцидент із куркою став для неї останньою краплею. Цього разу Дмитро перевершив сам себе, вирішивши нагодувати своїх друзів.
Лариса дісталася до квартири сповнена рішучості не залишати все, як є, і виставити чоловіка за двері.
Про це Дмитро дізнався, коли за три години повернувся додому. Зрозумівши, що дружина ображена на нього, чоловік спробував пожартувати.
– У кого ти така скнара? За тещею та тестем я такого не помічав! Вони останню сорочку готові віддати, – з насмішкою поцікавився Дмитро. – А ти через курку була готова на все!
– Тому що я не збираюся годувати твоїх друзів тим, що я приготувала для своєї родини! – сказала у відповідь Лариса. – Я більше не маю наміру закривати очі на твої витівки!
– І що ти зробиш? Подаси на розлучення? – саркастично засміявся Дмитро.
– Так! – рішуче відповіла жінка.
– Яка ж причина розлучення? Запечена курка? – Зайшовся гучним сміхом чоловік.
Однак Ларисі було не до жартів. Вона попросила, щоб чоловік прямо зараз зібрав свої речі та з’їхав.
– Куди я поїду? – скривився Дмитро. – Тобі не здається, що причина розлучення досить смішна?
– Ні, не бачу в цьому нічого смішного, а поїхати ти можеш до своєї матері, яка виростила тебе таким егоїстом! – невдоволено промовила Лариса.
Дмитро у відповідь зайшовся гучним сміхом. Слова дружини його дуже потішили. Він був упевнений, що Лариса жартує.
– Мені набридло, що ти завжди забираєш для себе найсмачніший шматочок, геть-чисто забувши про те, що в тебе є діти!
– Ой, один раз узяв, так ти одразу ж розвела проблему, – пирхнув чоловік.
– Один раз? Може тобі нагадати історію тижневої давності із фруктами? – сердито запитала Лариса. – Нагадати, як ти вибрав найстиглиші банани та яблука і з’їв їх? А діти потім ласували зелені? Чи ти краще пам’ятаєш історію з шашликами? Коли ти з’їв усі соковиті шматки?
Дмитро закотив угору очі, показуючи дружині, що вона сильно все перебільшила.
– Забирайся! Це квартира моєї матері, – Лариса вирішила нагадати йому про те, що чоловік не має жодного права тут залишатися.
Чоловік буркнув щось невиразне собі під ніс і поплентався збирати свої речі.
Перед цим він зателефонував матері і повідомив, що приїде до неї пожити на пару днів.
Лідія Яківна поцікавилася у син причиною термінового переїзду до її квартири.
– Через курку? – здивовано перепитала жінка. – ЛЯ зараз сама з нею поговорю!
Лідія Яківна тут же зателефонувала невістці і в’їдливо запитала:
– Тобі шкода їжі для мого сина?
– Вже розповів! – сухо промовила Лариса. – Справа не в їжі, а в тому, як він поводиться. Ви знаєте, що він вважає правильним з’їдати все найсмачніше, що з’являється в нашому будинку?
– І що такого? – гордовито поцікавилася Лідія Яківна. – Через це подавати на розлучення?
– Так, бо я вважаю, що він ні з ким не церемониться: ні зі мною, ні з дітьми. З’їдає все, що вважає смачним. Запитайте у нього, куди поділася банка ікри, яку передавала моя мама? Правильна відповідь: він з’їв за день банк, бо вона сильно йому сподобалася. А те, що ні я її не скуштувала, ні діти вашого сина не хвилювало, – холодним тоном промовила Лариса.
Свекруха спробувала переконати невістку в тому, що в тому, що трапилося, немає нічого поганого, але цього у Лідії Яківни не вийшло.
Цього ж вечора Дмитро поїхав до матері, а наступного дня Лариса подала на розлучення.
Свекруха подзвонила їй через два тижні після того, як вона остаточно перестала бути дружиною її сина.
– Ти права! Мій син ще той егоїст, виявляється. Я виставлю його зі своєї квартири. Дістав вже! Куплю двісті грамів дорогих цукерок, одну скуштую, а він всі інші, – нарікала Лідія Яківна. – Нічого не залишає. Ти до себе його не хочеш взяти?
– Ні, – відмовивши, засміялася Лариса.
Вона не знала, як далі були справи у колишнього чоловіка і свекрухи, але чула, що мати таки виставила сина за двері.