— Куди ти діла всі гроші? — голос чоловіка змусив Ліку здригнутися. – Повторюю питання: чому на балансі карти 1000 гривень?!
— Любий, ти сам собі суперечиш… 1000 гривень, хіба не гроші? Гроші. Значить, я не все витратила… — Ліка вирішила звести питання жартома, але це їй не вдалося. Артем був налаштований рішуче.
– Припини нести нісенітницю! Я вже замовив витяг із банку! І знаю, що ти витрачаєш без розбору, на все поспіль!
Чоловік засунув дружині під ніс екран смартфона, де стрункими лавами йшли цифри її витрат.
— Ну… Значить, ти вже знаєш, куди я діла гроші. – Ліка потяглася. Диван, на якому наполіг чоловік, був незручним. Ліка хотіла купити дорожче, але з ортопедичною основою. Артем вирішив почати економити і не дозволив здійснити дорогу покупку.
Донедавна чоловік ставився з легкістю до витрат дружини, і тим більше не контролював мобільний банк.
Але після того, як у його голові виникла ідея: збирати на новий автомобіль, Артема ніби підмінили. Він почав все частіше говорити про те, що Ліка занадто марнотратна, що витрачає необдумано і багато.
– Ти живеш не за кошти, Ліко!
– Чому ж?
— Якщо ти забула математику, то нагадаю: твоя зарплата менша за цю суму на один нулик! — вигукнув Артем.
— Перестань занудити, Артеме. Краще давай фільм подивимось. Я купила передплату на сервіс фільмів… Зі знижкою, до речі! Зекономила!
У цей момент телефон Артема видав характерний звук. Чоловік схопив свій смартфон і дивився на екран. Лоб вкрився потом, коли Артем побачив, що з його карти знову списалася сума за покупку дружини. Коли вона встигла оплатити доставку якоїсь нісенітниці, він не знав, адже щойно прийшов додому і навіть не встиг переодягнутися, на своє лихо залишивши телефон із мобільним банком на столі.
— Ну, не хвилюйся ти так… Це всього лише нова постільна білизна. У моєму улюбленому магазині була знижка, і я не могла відмовитися… Там таке забарвлення, просто космос!
– Космос – це твої витрати! Все, Ліко! Ти дістала. Більше ні копійки не дам! Ні гроша! — Артем стукнув кулаком по жорсткому дивані і зморщився від болю. – Чортовий диван!
— А я казала, що треба купувати інший, м’якший.
— Більше ти нічого не купуватимеш. Включаємо режим економії, Ліка. Ясно?
– Ага.
Ліка знала Артема і жила за принципом: собака гавкає, вітер відносить. Зараз він був злий на неї, а через пару днів охолоне і перестане трусити повітря порожніми звинуваченнями.
Але цього разу очікування Ліки не справдилися. Мало того, що чоловік, оголосивши бойкот, пішов спати на кухню, так ще й увечері наступного дня на Ліку чекав сюрприз.
Повернувшись додому, Ліка побачила в передпокої кеди чоловіка… а поряд з ними стояли жіночі босоніжки на високих підборах.
Ліка не стала розуватися, вона стиснула кулаки і рвонула «в бій».
– Що тут відбувається?! — Ліка буквально забігла до кімнати.
– Добрий вечір! — Незнайома блондинка з планшетом у руках подивилася на Ліку.
– Для вас цей вечір добрим точно вже не стане! — Ліка рушила до незнайомки, щоб буквально виштовхнути її зі свого будинку. Непроханих гостей Ліка не любила.
— Ану, перестань! Ти що, як дикунка?! — у кімнаті з’явився Артем. Він упіймав дружину за лікоть і зупинив на півдорозі. – Сядь і послухай.
— Ліко, розумію твоє здивування, але ти нічого не подумай: я троюрідна сестра твого чоловіка, Галина.
— Галя допомагатиме нам вести сімейний бюджет та оптимізувати витрати. – Повідомив Артем. — З цього моменту ти звітуватимеш по всіх транзакціях перед нею.
— Чого б раптом?! – Процідила Ліка. — Навіщо мені якась «прокладка» між мною та моїми грошима?!
— Ліка, не варто хвилюватись, — Галина розпливлася в посмішці. — Я лише хочу вам допомогти. Артем сказав, що ви збираєте на автомобіль, і я з радістю розпланую ваш бюджет, так що вистачить не тільки на авто, а й на хороші шини.
— А тобі який у цьому інтерес? – Ліка схрестила руки на грудях.
— Я навчаюсь на фінансиста, потрібна практика для диплома. Ваша сім’я ідеально підходить для моїх цілей. Тема: “Адаптація сімейного бюджету в реаліях, коли чоловік багато працює, а дружина витрачає”.
— Загалом я працюю, а не тільки витрачаю! Все, годі, я не бажаю продовжувати це шоу. Артем, нехай твоя сестра йде. У нас вдома сьогодні «неприйомний» день.
Ліка витягла з холодильника кокосове молоко і пішла в кімнату, голосно грюкнувши дверима.
– І що робити? — Артем подивився на Галину.
— Вона охолоне і змириться. Мине всі стадії і зрозуміє, що вам це справді потрібно, — Галина зробила паузу. — Гаразд, дякую за чай. Я поїду, мені ще готель треба продовжити. Думаю, що за тиждень упораємося. Рахунок за проживання я тобі вишлю.
— Галю, а навіщо тобі жити в готелі? Ти в нас залишайся, — раптом запропонував Артем. Йому дуже не хотілося оплачувати готель зі своєї кишені.
— Ну… Не впевнена, що Ліка буде рада.
— А хто її спитає? Квартира-то моїй бабусі належить.
— У такому разі я поїхала по речі. А поки ось мало не забула, — Галя відправила файл.
– Це що?
– Список продуктів, які ви можете придбати. Ти сказав, що щоп’ятниці ви ходите в супермаркет або замовляєте їжу додому.
— О… дякую, — Артем зберіг список у файли свого телефону і провів Галю. Потім він пішов до дружини.
– Сподіваюся, вона пішла?
– Так.
– Чудово. Мені потрібна твоя карта, щоб сплатити замовлення продуктів. Чомусь платіж не пройшов.
– Тому що я встановив ліміт.
— Тобто тепер ми навіть продукти не купуємо? Харчуватимемося повітрям?!
– Ні. Просто тепер ми вибиратимемо продукти з узгодженого списку. Галя вже про все подбала. Ходімо, поряд з будинком є чудовий магазин низьких цін, там і купимо все, що треба. За списком.
Ліка хотіла обуритися, але так як на її карті грошей не було, а їсти хотілося, вона вирішила, що чоловік просто блефує і погодилася піти до супермаркету.
Поки чоловік шукав крупу за акцією зі списку, наданого Галею, Ліка швидко наповнила візок продуктами, які їй подобалися.
— Я пішла до відділу особистої гігієни. А ти вибирай свою крупу та йди на касу, треба зайняти чергу. Багато людей сьогодні, просто хвилин тридцять, — сказала вона і, залишивши чоловікові візок, пішла в інший кінець магазину.
По дорозі Ліку залучили яскраві полиці з косметикою, вона кілька хвилин витратила там, тестуючи запахи гелів для душу та нюхаючи креми для рук. Потім вона вибрала аромат для дому: вона давно хотіла такий, але не могла знайти саме цього запаху. А потім, схопивши з полиці пачку туалетного паперу, побігла на касу, бо чоловік уже почав їй дзвонити квапливо.
– Пропустіть! — Ліка протиснулася до каси.
— Чого ти так довго? Ти навіщо все це набрала? — Артем розсердився, помітивши, що дружина притягла ще цілий візок речей.
— Тобі розповісти, навіщо потрібний туалетний папір? — голосно запитала Ліка, привертаючи увагу покупців, що стоять у черзі. — Щоб підтиратися, любий. Чи з твоєю економією накажеш використати щось інше?!
Артем почервонів.
— Я не про те…
— Чекай, а де все, що я складала в візок?! Де апельсиновий сік? Де цукерки на фруктозі? Де фітнес-батончики? — Ліка звернула увагу, що візок чоловіка порожній, а на касовій стрічці сиротливо лежить та сама крупа по акції, нежирне молоко, дешеві сушіння, два огірки та курка. – Це що?! Наша їжа на тиждень? Ти взагалі нормальний?
— Молоді люди, ви оплачуватимете? – Касир подивилася на пару поверх окулярів.
– Ні! — дуетом відповіло подружжя. — Я не оплачуватиму те, що ти набрала!
– А я не збираюся брати це! — Ліка вказала пальцем на продукти, які вона вважала за неїстівні. — Це не молоко, це вода, якою помили бідони! А ця курка, зважаючи на її вигляд, померла власною смертю!
— Пропустіть, будь ласка, молоді люди. У мене дитина в машині, — народ у черзі почав обурюватись.
— Та купіть ви цей папір! Ну, правда, молодь пішла, на сірниках економлять!
— Скільки вам не вистачає, дівчино? Давайте я додам… — запропонував хтось із черги.
– Додайте розуму моєму чоловікові! — гаркнула Ліка і, кинувши в чоловіка пакуванням паперу, різко розвернулась і пішла на вихід.
— Ну й коза… — промимрив Артем. – Я картою оплачу. Скільки з мене?
Ліка вирішила, що переночує у подруги. Вона була зла на чоловіка, але не знала, як йому помститися.
Подружка прийняла бідолашну, пригостила смачним морозивом під винішко, і вони до ночі перемивали чоловікам кісточки.
Ближче надвечір наступного дня Ліка повернулася додому. Їй мали привезти доставку з маркетплейсу.
Серед покупок були: нова піжамка, про яку вона давно мріяла, набір рушників для посуду (старі вже відслужили своє), шкарпетки для чоловіка, набір колекційного чаю, босоніжки, нові шльопанці в басейн, веселенький нічний світильник, сонячні окуляри по акції та крісло на балкон. Ну і, звичайно, лавандова олія для ванни. Ліка дуже любила лаванду і уявляла, як прийматиме ванну із заспокійливим, романтичним запахом лугів Провансу. Ось тільки прийняти ванну їй не судилося.
Увірвавшись додому, вона ледь не запнулась об чужі сумки.
— Це ще що…
– Привіт, Ліко. Це мої речі, я не встигла забрати… — Галина вийшла привітати господиню.
— Загалом я тут живу. І вчора я не пішла з дому, а лише переночувала у подруги! — Ліка була в люті. — А ви з Артемом вирішили, що місце вакантне? Ні! Забирайся з мого будинку! Думаєш, я не здогадалася, що ти ніяка йому не сестра?!
— Ну добре тобі… Яка різниця? Так, ми не родичі, просто дружимо. Давно. Але ми не маємо нічого з твоїм чоловіком. Я просто хотіла допомогти…
– Провалюй! – Ліка схопила сумки Галини і почала по черзі викидати їх за двері. – Вмотуй з мого будинку! І дорогу сюди забудь!
Галина знизала плечима і пішла. А Ліка, трохи заспокоївшись, почала чекати на доставку. Але кур’єр не прийшов, а у додатку маркетплейсу статус замовлення змінився на «доставлено».
Ліка написала на підтримку, і їй відповіли, що за доставкою була відмова.
Ви самі відмовилися. Сказали, що нічого не підійшло і повернули товар. А, ні… Вибачте. «Носки чоловічі» в базі з позначкою «прийнято покупцем».
«Носки?! Та там, крім шкарпеток, була ціла купа речей!»
«Жінка, я не знаю. Кур’єр був на вашу адресу. Якщо хочете, подзвоніть йому і дізнайтеся все».
Ліка зв’язалася з кур’єром і той їй повідомив, що дівчина приємної зовнішності відчинила двері і взяла з великої коробки тільки шкарпетки. Кур’єр висловив подив, але та надіслала його «за законом». Він забрав речі та поїхав. За описом таємничою дівчиною була Галина. Ймовірно, саме вона здала всі речі куплені Лікою. І тепер гроші повернулися на рахунок Артема.
Ліка була в люті. Такої підстави вона не чекала.
Вона набрала номер чоловіка, та той не відповів. А ввечері він не прийшов ночувати. Ймовірно, вони з Галиною відзначали успіх із «перевиховання» дружини.
Ліка зателефонувала подрузі і та запропонувала їй пожити в неї.
— Іди від нього. Очевидно, що вони із цією Галиною не просто друзі. Добре влаштувався: на гроші, заощаджені на дружині, гулятиме з подружкою. Потім він заощаджуватиме сили на «кексі» з тобою, щоб Галі більше дісталося. А потім і зовсім до неї піде. А ти залишишся біля розбитого корита.
Ліка подумала, поплакала та зібрала речі. За кілька днів вона подала на розлучення. Артем начебто спробував якось домовитися, але, судячи з його настрою, Ліці стало очевидно: колишньої любові до неї в нього вже не було.
— Знаєш, любий, я не готова задовольнятися крупою, поки ти з Галею в ресторані італійські спагетті жереш. Так що економ на туалетному папері з іншою простушкою. А я знайду собі більш дбайливого та забезпеченого чоловіка.
— Шукай, — знизав плечима Артем, і вони розійшлися.
Ліка не відразу зрозуміла, що з розлученням її життя стало кращим. Так, їй довелося тимчасово жити у подруги і заощаджувати на всьому. Вона усвідомила, що справді витрачала надто багато грошей на непотрібні речі і раціональніше почала підходити до витрат. У результаті після трьох місяців нового життя, Ліка не лише переглянула свій бюджет, а й зробила роботу над помилками. На щастя, їй запропонували нову роботу з вищою оплатою праці.
– Ну що, подруго, танцюй! У понеділок я з’їду від тебе, — сказала Ліка, обіймаючи подружку.
– Та я не проти, живи. Чоловік все одно по відрядженнях мотається, вічно вдома немає, нудьга одна.
— Нічого, зате твій чоловік не косо дивитиметься на мене.
— Тобі вистачить на орендоване житло? Ти впевнена?
– Так. Я все порахувала! Я впораюся, правда. Дякую тобі кохана! І навіть Галині, можна сказати, дякую. За те, що розплющила очі на чоловіка і на мій гаманець. Знаєш, я навіть не думала, що розлучення може бути кроком у нове, більш усвідомлене та незалежне життя.
— Мабуть, ти маєш рацію. Ще знайдеш своє щастя, подруга посміхнулася. Зміни в Ліці її тішили.
Ліка дотрималася слова: з’їхала на орендовану квартиру, а трохи пізніше накопичила на перший внесок, щоб купити студію. Маленьку, але свою.
У Артема з Галею не склалося. Вона його не сприймала як нареченого: він мав надто низький дохід. Він був для неї лише темою для дипломної практики.