Моя свекруха вирішила привласнити нашу квартиру. І зробила це дуже нахабно, ще й нас у всьому звинуватила в результаті
Коли ми з чоловіком одружились, власного житла не було. Ми жили на орендованій квартирі та помалу відкладали гроші. Купувати в іпотеку побоялись через нестабільну ситуацію.
З часом у нас все ж з’явилась своя квартира завдяки моїм батькам. Мама отримала у спадок від тітки квартиру, а у тата була земельна ділянка. Вони це продали і купили нам квартиру.
Від радості в мене ледь не вистрибнули серце. Ми зробили ремонт і поїхали на відпочинок. Ключі залишили свекрусі, бо нам мали привезти новий диван.
Ми чудово відпочили і з гарним настроєм повернулись. Та, коли зайшли у свою квартиру, нас чекав неприємний сюрприз. Зовиця із сім’єю жили у нас.
Виявляється, поки ми відпочивали свекруха віддала ключі зовиці, щоб та заїжджала і жила. Бо ми, за словами свекрухи, віддали просто так квартиру зовиці, бо їй потрібніше, у неї діти. А ми ще собі назбираємо та купимо, бо ця квартира нам “на халяву” попала.
Зовиця вибачалась та плакала, бо вона не думала, що її мама так підставить.
Ми вирішили все мирно. Дозволили зовиці пожити у нас тиждень, щоб вони змогли знайти собі житло та позичили гроші. Вони ж не винні, що мама таке вчудила.
Ми з зовицею зараз маємо гарні стосунки. А от зі свекрухою ні її син, ні дочка не спілкуються. У цьому вона звинувачує мене.
– Я не думала, що ви такі безсовісні проженете сім’ю з двома дітьми. Могли б і поступитись.
От скажіть, хто з нас не правий?