Якось негарно це виходить, Віро. Сама подумай, мама приїжджає на кілька днів у відпустку, а ти збираєшся до своїх батьків, – каже Павло своїй дружині, яка ще на початку грудня його попередила, що на Різдво їде додому. Розгублений Павло крутив у руках телефон, і просто не знав, як сказати мамі, що Віра знову їде до своїх батьків. В минулому році ситуація була аналогічна. Мама приїхала і сама просиділа всі свята в хаті, бо невістка з дитиною до себе додому поїхала. А сам Павло з ними на Святвечір був, а на Різдво повернувся, щоб мама не сумувала

– Якось негарно це виходить, Віро. Сама подумай, мама приїжджає на кілька днів у відпустку, а ти збираєшся до своїх батьків, – каже Павло своїй дружині, яка ще на початку грудня його попередила, що на Різдво їде додому.

Розгублений Павло крутив у руках телефон, і просто не знав, як сказати мамі, що Віра знову їде до своїх батьків. В минулому році ситуація була аналогічна. Мама приїхала і сама просиділа всі свята в хаті, бо невістка з дитиною до себе додому поїхала. А сам Павло з ними на Святвечір був, а на Різдво повернувся, щоб мама не сумувала.

Віра не почувалася винуватою. Вона спеціально так робила, адже вважала, що свекруха не виконала їхню домовленість. На сватанні Марія, мама Павла, пообіцяла сватам, що як буде мати таку можливість, то купить молодятам квартиру.

Усі були задоволені таким рішенням. Марія, яка до того лише рік працювала в Іспанії, зібрала суму, достатню для того, щоб зробити синові шикарне весілля. Батьки Віри найбільше з цього раділи, бо їм не довелося ні за що платити – все оплатила сваха-заробітчанка, ще й квартиру пообіцяла купити.

Спочатку все було добре, Марія віддала молодятам свою двокімнатну квартиру, зробила там гарний ремонт, а сама стала збирати гроші на обіцяну квартиру. І саме так вона б і зробила, якби в її житті не сталися певні зміни.

Марія працювала в Іспанії доглядальницею літніх людей, заробляла по 900-1000 євро в місяць, і планувала, що на покупку квартири для сина треба хоча б три роки, а якщо з ремонтом і меблями, то всі п’ять.

Мама не поспішала купити що-небудь, адже діти мали де жити, хотіла вже придбати щось гарне, як мінімум, квартиру в новобудові.

Все змінилося тоді, коли Марія в Іспанії зустріла Василя. Чоловік теж приїхав з України, поїхав на заробітки, бо став вдівцем і не хотів вдома заважати сину і невістці. Вони з Марією спочатку просто спілкувалися, бо на чужині хочеться з кимось рідним поговорити, а потім навіть неочікувано для себе зрозуміли, що мають симпатію одне до одного, і вирішили з’їхатися і жити разом.

Саме це невістці і не сподобалося, бо тепер свекруха стала менше відкладати, і покупка квартири відтерміновувалася на кілька років.

Працювати в родинах круглодобово Марія уже не могла, тому пішла на прибирання. Заробляла приблизно так само, але тепер їй довелося витрачатися на харчування і на оренду житла, квартиру, яку вони знімали з Василем, домовилися оплачувати порівно.

І виходило так, що Марія, вирішивши влаштувати своє особисте життя, втрачала майже половину заробітку.

– Твоя мама дуже невчасно вирішила в любов погратися, – картала Віра Павла. – Тепер квартиру вона нам купить не через 5 років, як ми і домовлялися, а через 10, і то не факт.

Через це Віра була відверто засмучена. Адже минуло вже 4 роки, як вони з Павлом разом, а історія з квартирою з місця не зрушила.

– Віро, не зрозумів, ти що – через квартиру за мене заміж вийшла? – не витримав якось Павло.

– Ні, не через квартиру, але свої обіцянки треба виконувати, – ображено надула щоки молода дружина.

– Мама нам дала квартиру. Чого тобі ще треба? Ми ж маємо де жити. А якщо у мами вийде, то вона купить нам обіцяне житло. Зрештою, ми дорослі люди і самі можемо заробляти на квартиру, – пробував пояснити Павло дружині, що не все так погано.

Та Віра слухати чоловіка не хоче, стоїть на своєму – поки свекруха не виконає обіцянку, вона не має наміру з нею спілкуватися, тим більше, бігати навколо неї під час свят – та вона краще до своїх батьків поїде і там добре проведе час.

– А ти, Павле, вибирай – ти з мамою чи з дружиною і дитиною? – зухвало заявила Віра.

В минулому році була подібна розмова, і Павло вибрав свою власну родину, тому поїхав на Святвечір до тещі, а маму залишив одну вдома, бо Віра навіть не захотіла, щоб свекруха їхала з ними.

Та цього разу Павло вирішив діяти інакше.

– Ти, Віро, якщо так вирішила, то їдь на Святвечір до своїх батьків, а я залишуся з своєю мамою, – раптом заявив чоловік, а Віра від його слів аж присіла, бо не сподівалася на таке.

Сама Марія їде додому і не підозрює, що насправді там відбувається, вона просто хоче побути на свята з родиною.

Отака непроста життєва ситуація: невістка злиться, бо квартири немає, тому втікає до своїх батьків, син вирішив стати на сторону матері, і як би все це розлученням в підсумку не закінчилось. Але хто в цьому винен, як вважаєте?

Спеціально для Українці Сьогодні.

Поділись з друзями...