Я знайшов гаманець в якому була пристойна сума, ще й в доларах. Признаюся, в мене було велике бажання забрати гроші собі, але я таки одумався і знайшов власника.
Я дуже дякую долі, що відкинув це бажання, бо за декілька тижнів щастя бумерангом до мене повернулося і не одне.
Я живу в Києві. Маю свою однокімнатну квартиру, за яку досі не виплатив іпотеку, але то таке, аби було здоров’я і мир.
Поруч живе і моя мама, тата вже три роки, як на цьому світі немає. Я чим можу, їй допомагаю, бо пенсії на все не вистачає.
Це була субота, як сьогодні пам’ятаю. Я їхав на заправку і вирішив заодно випити кави.
Коли авто було заправлене, а я з кавою стояв на краю заправки, то помітив щось дивне. Підійшовши я зрозумів, що це гаманець.
Відкривши його побачив, що сума там не маленька, ще й в доларах. Всього там було рівно дві тисячі доларів і ще невеличка сума в гривнях.
Признаюсь чесно, в мене були думки гроші забрати собі. Мама вже який день просить мене, щоб я купив їй новий телевізор бо цей поламався. Ось ці гроші б мене і виручили, щоб знову не лізти в кредити. Але здоровий глузд швидко мене привів до тями.
На фото по документах я зрозумів, що чоловік, який загубив гаманець, вже не молодий, а вигляд у нього був доволі приємний.
Я навіть подумав, що це може бути якийсь бізнесмен.
Великих зусиль я не приклав і знайшов його контакти.
Я вирішив віддати гаманець при свідках тому зайшов в середину заправки і сів за невеличкий столик.
Десь за годинку в заклад влетів чоловік, який був на фото документів.
Я піднявся, привітався і простягнув його гаманець.
Він був трішки переляканий і дуже швидко відкрив гаманець.
– Вони є. Всі гроші на місці. Дякую вам, добра людино. Ці гроші я мав віддати за пам’ятник для дружини. Моєї Юлечки не стало два роки тому. Я так довго збирав ці гроші, тому коли зрозумів, що їх загубив, ледь не втратив свідомість. Чим я можу вам віддячити?
– Ну що ви. Нічого не потрібно! Будьте здорові і на майбутнє, бажаю вам більше нічого не губити!
– Я впевнений, що ваше добро до вас обов’язково повернеться і найближчим часом!
На тому ми й розійшлися. Прийшлося мамі взяти той телевізор в кредит, а ще я готувався на роботі до великого проєкту, який міг кардинально змінити моє життя.
Вже два місяці я готував доповідь-проєкт на ноутбуці. Це не легко і потрібно бути кращим з кращих, але кінцевий результат це керівна посада, про яку я завжди мріяв.
Я живу на окраїні Києва, і хоча й маю автівку, та все рівно частіше добираюсь на роботу на метро, бо в заторі можна простояти не одну годину в час пік.
Довгий час я нормально не спав, бо вдень працював в офісі, а до пів ночі готувався до “іспиту”, який змінить моє життя.
І ось цей день настав. Я їхав, як зазвичай, в метро, але від виснаження просто заснув. Коли я почув крізь сон свою зупинку, то вискочив з вагона і лише в офісі до мене дійшло, що мій комп’ютер поїхав дальше, я його залишив в поспішаючи вийти.
Я дзвонив в певні служби, просив, щоб якщо знайдуть, повернули. Також я писав і в соціальних мережах. Я до останнього надіявся, що робота, над якою я працював два місяці до мене повернеться.
Шефу я розповів про свою пропажу, той ввійшов в моє становище і переніс доповідь.
А вже ввечері мені написали повідомлення з чужого аккаунту.
– Ви сьогодні зранку їхали в метро?
Ви не уявляєте, що відбувалось всередині мене в цей момент…
Людина на іншому кінці слухавки тримала в руках мій комп’ютер.
Ми домовились про зустріч вже наступного ранку.
Спершу я переглянув, чи все на місці і він працює, а після, піднявши голову я помітив неземної краси дівчину.
Ось так до мене не одним бумерангом повернулося щастя.
Так, я отримав цю керівну посаду, а також я вже зробив пропозицію моїй дівчині Олі, яку мені подарувала доля.
Якби ж я зустрів цього дідуся, який загубив гаманець, то б міцно потиснув йому руку.
Друзі, робіть добро і знайте, воно завжди, ЗАВЖДИ повернеться до вас і не одне, як в моєму випадку.
PS: кредит за телевізор мами я виплатив з першої зарплати, і іпотеку за квартиру вже перекриваю…
А у вас були схожі “бумеранги”?