Я живу у Європі, Маю дві вищі освіти – технічну та економічну. Знаю досконало англійську мову, працюю комерційним перекладачем. Маю сім’ю – чоловіка і трьох діточок. Мої батьки і сестра живуть в Україні, на Київщині, і бачимося ми не часто. І ось мама заявила мені, що мій чоловік краще підійшов би моїй сестрі, що це вона заслуговує на влаштоване життя. А сестра якраз розлучилася.
Я виросла у простій середньостатистичній родині. Маю дві вищі освіти – технічну та економічну. Знаю досконало англійську мову, живу в Європі, працюю комерційним перекладачем. Маю сім’ю – чоловіка і трьох діточок.
З чоловіком ми знайомі пбільше 20 років, десять з низ ми з ним одружені. Єміж нами почуття, і все добре у нас. Звичайно, як у будь-якій сім’ї, бувають різні ситуації, але все завжди вирішується. Живемо в своєму будинку, який придбали в іпотеку на багато років, увиплачяуємо за нього гроші.
Мої батьки живуть в Україні, на Київщині, і бачимося ми не часто. Я з 17 років з ними не живу – спочатку 8 років в університеті навчалася, а потім – заміж і за кордон.
Всього я завжди досягала сама – від навчання на бюджеті, до облаштуванні в чужій країн, у Німеччині.
Я завжди старалася працювати і допомогти батькам – подарунками, грошима, посилки завжди висилала по можливості. Я їх поважаю дуже і люблю. Завжди думала, що і вони до мене ставлять з теплом і люблять.
Та все виявилося дещо інакше.
У мене є сестра, на кілька років молодша за мене. Вона не така «пробивна», як я. Навчалася на контрактній основі. Живе в Україні, тільки у великому місті на відстані 500 кілометрів від батьків.
Сестра була заміжня і має дитину. Щоліта сестра привозить свою дитину до наших батьків на місяць або й більше. Сама їде відпочивати з подругами.
Сестра не працює, каже що немає підходящої роботи, що дитина буде без нагляду без неї, що на просту роботу вона не піде. Живе з аліментів колишнього чоловіка, він їм і крім офіційних алементів добряче допомагаю, бо у нього бізнес, має можливість.
Живуть сеста з дочкою в його квартирі. Квартира маленька. Сестра каже, що хоче купити свою, але поки що купувати не збирається – немає можливості. Сестра скаржиться постійно на тісноту і хоче квартиру побільше.
Нещодавно, коли ми були в гостях на Батьківщині, з’ясувалося, що наша мама співчуває моїй сестрі і навіть дозволила собі висловитися у присутності мого чоловіка з приводу мого характеру!
Справа в тому, що я різка і владна, звикла все контролювати, вирішувати сама серйозні питання. На думку моєї мами – це недолік, і моєму чоловікові краще було б мати за дружину мою сестру! І це вона спокійно при мені сказала!
Мама заявила, що мій чоловік краще підійшов би моїй сестрі, що це вона заслуговує на влаштоване життя!
Я не очікувала такого від мами. Я, народивши трьох дітей, працюючи і утримуючи в порядку великий будинок, виявилася недостатньо хороша для власного чоловіка!
Але у мене виникає в такому випадку закономірне на мій погляд запитання: хіба могла б я, не маючи такого сильного характеру і сили волі, досягти всього того, що маю?
Якщо чоловік мій мене любить і з кожним роком лише все більше, хіба це не показник, що я успішна жінка?
Нам у Німеччині допомоги чекати нізвідки. Батьки були у нас в гостях тільки раз за багато років, хоча ми багато разів запрошували їх і пропонували купити квитки.
Дітьми усіма займаюся я сама майже завжди, чоловік працює більше мене. До послуг няні ми зверталися лише рік, поки двоє менших дітей були малесенькими.
Діти добре харчуються і одягнені, всім забезпечені, не розпещені, нас, як батьків дуже люблять і поважають.
Освіта у дітей на рівні, виховання теж. Ми робимо все, що можемо, на благо нашої родини. Літній зимовий відпочинок на курортах стараємося проводити. Якщо згадати, як ми росли з сестрою – це не йде ні в яке порівняння.
Після маминих слів я немов у прострації. І чоловік мій також. Він не очікував такого від тещі в мою сторону.
Мій тато також чув це, і йому це не сподобалося однозначно, він одразу закрив мамі рота, присоромив її.
От скажіть, чим я не догодила мамі?Чим я гірша від своєї сестри? Я не скаржуся, і не претендують на особливе ставлення. Але як дочці мені дуже неприємно і образливо. Невже це жіноча заздрість від найрідніших мені людей?..