За Анатолія я вийшла шість років тому. Він розлучений, має двох дітей від попереднього шлюбу. Їм постійно допомагає, пів зарплати віддає колишній. Мені подобається, що він дбає про рідних і я люблю його синів, та нам дуже важко фінансово.
Так сталося, що сама я дітей досі не маю. Наразі лікуюся, адже хоча мені вже 37 – дуже хочу ще народити. Якийсь час ми орендували квартиру, але грошей критично бракувало. Врешті Толік запропонував:
– Переїдьмо до моїх батьків. В них хата велика та й будемо старим допомагати з господарством.
Я погодилась, та ми домовились, що з часом все ж переїдемо. Будинок справді просторий. Щоправда, треба добудувати санвузол, не звикла я до зручностей надворі.
Нещодавно мені зателефонувала тітка і повідомила сумну новину.
– Твій тато помер. Приїжджай!
Я вирушила негайно. Тато розлучився з мамою, коли я ще дитиною була. Та він так і не одружився, у мене з ним були гарні теплі стосунки. Тож мені, своїй єдиній донечці він і залишив свою квартиру.
Після повернення додому я відразу запропонувала чоловікові.
– Переїдьмо у квартиру тата. Будемо нарешті жити окремо.
– І як ти собі це уявляєш? Хто доглядатиме батьків?
– Але ж вони в тебе ще доволі молоді та здорові. Ми будемо їх провідувати.
– Я батьків не залишу. Та й в будинку краще жити, є власний двір. Продамо краще квартиру, зробимо сучасний ремонт, а решту залишимо на майбутнє дітей.
Мене така пропозиція дуже здивувала. Продати квартиру і витратити гроші – дуже легко. Але ж нагоди мати власне житло ми вже не матимемо. Крім того, я не дуже хотіла витрачати гроші на його дітей. Врешті, в них є мати! А що як ми розлучимось. З чим тоді залишусь я?
Та з кожним днем чоловік стає дедалі наполегливіше. Днями він заявив, що якщо я не продам квартиру і не віддам йому гроші на ремонт – він мене покине.
Мені дуже важко. Я вже не молода і навряд чи зможу ще вийти заміж. Крім того, з кожним роком мої шанси стати матір’ю меншають. Не знаю, що робити. Мені дуже потрібна порада і тверезий погляд збоку. Як гадаєте, послухати Анатолія чи не варто?