А ось мій колега завжди відгукувався про матір своєї дружини з великою повагою, інформує Ukr.Media.
На моє запитання, в чому секрет його хороших відносин з тещею, він мені відповів:
«Коли я одружився, я з побоюванням поглядав на свою майбутню тещу. Я занадто багато наслухався свого часу оповідань і скарг від своїх друзів на шкідливих тещ, і думав, що так буває з усіма. Тим більше, що мама моєї дружини була на момент весілля самотня і я чекав, що вона буде від нудьги втручатися в нашу сім’ю.
Але час минав, теща особливо на горизонті не мелькала. Вона, звичайно, кожен день дзвонила дочці — я регулярно чув, як дружина щебече з нею по телефону, але цим справа і обмежувалася.
Потім народилася дитина і я думав, що, напевно, тепер вона буде днювати і ночувати в нашій квартирі, щоб навчати уму-розуму. Але теща і тут мене розчарувала — вона купила коляску, притягла цілий чемодан пелюшок-сорочечок і знову тихенько пропала.
Вона, звичайно, допомагала посидіти з дитиною, коли дружині потрібно було терміново відлучитися в поліклініку або до зубного. Але на цьому справа і обмежувалася.
Але ось одного разу у мене виник шикарний план. Наближалося літо і я запропонував дружині поїхати кудись на море відпочити. А дитину на цей час залишити її мамі — все-одно вона одна, нехай порадіє онукові.
Дружина посміхнулася і запропонувала мені самому поговорити про це з її мамою.
Приходжу я до тещі, навіть не просто так, а з цукерками. Вона посміхається, зустрічає, заварює чай. Я розповідаю їй, що непогано б онукові літо провести з бабусею, поки батьки трохи відпочинуть і наберуться сил на морі. Вона вислуховує мене і відповідає …
— Я, звичайно, могла б забрати до себе на літо онука, мені це не важко. Але ось скажи мені, мій дорогий зять, коли у тебе ще буде можливість відвезти на море трирічного сина? Тільки в цьому році.
Тому що, через рік — це буде чотирирічний хлопчик, тобто трохи вже інший. І ти назавжди втратиш ціле літо спілкування з сином, сплавивши його бабусі. Невже ти так легко віддаси мені таку коштовність?
А ще через років п’ятнадцять твій власний син уже сам не захоче їхати з тобою на море, тому що буде дорослий і у нього будуть свої друзі. Він швидко виросте, а у тебе навіть не залишиться спогадів, як ти вперше завів, тримаючи за руку, захопленого малюка у хвилі.
Як вперше поклав йому на долоню черепашку і вперше побудував разом з ним пісочний замок. Це перш за все твоє право! І право твого сина пам’ятати, що вперше море показав йому саме тато, а не якась інша людина. Не лишай його цього!
— Повір моєму досвіду, — продовжила вона, — наші діти з нами на вельми нетривалий період нашого життя. І кожна мить, проведена з ними — неповторна.
І ти знаєш, я міцно задумався. Я згадав, як мене самого постійно на все літо відправляли до бабусі в село. Пригадав, як у мого батька вічно не було на мене часу — все забирала робота. А потім його звалив інфаркт і, виявилося, мені дійсно нічого про нього згадати.
Тому, в той рік на море ми поїхали разом. І через рік теж.
А тещу свою я люблю і поважаю, тому що це дійсно мудра жінка. «