Я лише нещодавно вийшла заміж.
Ми з чоловіком просто скромно розписалися, і тоді стало питання, де нам жити.
Я ще відразу сказала, що не хочу жити з його батьками, адже на свою квартиру мій чоловік ще не заробив, хоча він був набагато старший за мене. Краще вже з моїми батьками жити нам, подумала тоді я. Як я помилялася.
Перший час мої батьки старалися порозумітися з моїм чоловіком.
А потім моя мама, на правах господині в домі стала повчати і мене і мого чоловіка. Почалося все з того, що перед тим як кинути речі в пральну машинку – їх треба замочити і запрати, посуд краще мити в одній мисці, що б заощадити воду і навіщо зайвий раз включати пилосос – адже можна і віником по-старому підмести. Так тривало день у день.
Мій чоловік постійно виправдовував свою тещу, знаходив їй виправдання і мирив нас кожен раз після чергової суперечки. Такого зятя ще пошукати треба, але мама не поділяла мого ентузіазму. Коли ми були вдвох, я постійно вислуховувала, що чоловік сій заробляє мало, а міг би й кращу роботу знайти. І в свої роки вже має своє житло мати. А мій чоловік так добре відгукувався про моїх батьків і не знав, що вони говорять за його спиною.
Днями я запропонувала своєму чоловікові з’їхати. Думала, будемо знімати квартиру, і жити окремо. Але чоловік вперто не розумів, чому я не хочу залишитися тут: в будинку своїх батьків. А сказати йому я не наважувалася. А ще й відбулося одночасно дві події, які не дають нам можливості з’їхати.
Нещодавно я дізналася, що чекаю дитину, а чоловікові ще й зарплату зменшили. І я зрозуміла, що ми й надалі будемо жити з моїми батьками.
Я тепер навіть не знаю, як розповісти чоловікові, що він дуже помиляється на рахунок своєї тещі і тестя?
Чоловік дуже поважає моїх батьків, завжди про них відгукується добре. А мама з татом зовсім не люблять його.
Фото ілюстративне – nashanyanya.