Буквально вчора винесло в стрічку пост дівчини, яка поїхала в Київ від військової техніки, гару, кіптяви, гулу і таке всяке. А тут, тобто в Києві знову танки, техніка, брязкіт траків, і кіптява. І мовляв фігня повна всі ці ваші паради в мирному місті, якщо ви не знаєте, що таке війна … Загалом все в подібному стилі і тоні.
Спробую відповісти тій дівчині і ще жмені інших, для яких, «незручно … навіщо … люди в пробках … пробки в людях … набридло … втомилися від війни і так далі».
Розумієте, в чому справа? .. Все що ви бачили позавчора, будете бачити сьогодні, потім за день до параду і вже на самому параді, все це АРМІЯ України. Яка (якщо хто не помітив) знаходиться в своїй країні. Я розумію, що декому це складно зрозуміти, але все ж нехай спробують.
І дякуйте щохвилини Бога, що на вулицях ваших міст, під вашими вікнами не коптять вихлопними газами і не брязкають траками російські танки. Дякуйте Богові і тим самих солдатам в пікселі. Побачили солдата або офіцера? Підійдіть і скажіть йому … СПАСИБІ! Адже саме вони, зесеушніки, нацики, прикордонники, добробати … Зробили все можливе і неможливе, щоб в тому ж Києві, ви бачили бойову техніку всього кілька днів в серпні. Тисячі бійців заплатили за це своїм життям. Розумієте? Не грошима, часом, подряпаним бампером, спаленими в пробці п’ятьма літрами бензину … А життя! Не кинули свою країну! Не сказали «ой, да ну на хер, що мені дала етаукраїна!», А пішли на схід вмирати …
Дохідливо? ..
Все одно не зрозуміло? Ну тоді скажу, зрозумілою вам мовою. Там, за поребриком, є міста Тюмень, Челябінськ, Іжевськ і там точно немає українських солдатів, офіцерів, танків і літаків. Там, ви будете спокійні.
Редакція сайту не несе відповідальності за зміст блогів. Думка редакції може відрізнятися від позиції автора. Редакція сайту не відповідає за достовірність таких матеріалів, а сайт виконує виключно роль носія. Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості.