Уявіть катастрофічну подію, яка закрила сонце, наприклад виверження великого вулкана або навіть ядерну війну. Тоді сільське господарство буде знищене. Але вчені дійшли висновку, що не вся флора вимре.
Міжнародна група дослідників стверджує, що для порятунку людства від голодної смерті у разі ядерної війни можуть бути морські водорості.пишеТСН
Про це пише Phys.org.
За словами вчених зменшення сонячного світла у разі ядерної зими, зіткнення астероїда/комети чи виверження великого вулкана, призведе до знищення сільського господарства. Тому людству потрібні стійкі джерела їжі. Найперспективнішими для цього називають морські водорості, оскільки вони можуть швидко рости в широкому діапазоні умов навколишнього середовища.
“Інвестиції у створення ферм із вирощування морських водоростей можуть запобігти глобальному голоду за сценаріїв, де сонячне світло різко скорочується”, – каже дослідник із Кентерберійського університету у Великій Британії Девід Денкенбергер.
Вчені з’ясували, що водорості досить стійкі, щоб вижити в океанах навіть після повномасштабної ядерної війни.
Ядерна зима
Згідно з підрахунками, якщо почнеться ядерна війна і ядерні держави здійснять запуск тисяч боєголовок, тоді в атмосферу Землі буде викинуто близько 150 тераграмів сажі, які заблокують сонячне світло на роки.
Проте тієї невеликої кількості сонячного світла, що залишиться, все одно буде достатньо для фотосинтезу та росту морських водоростей, навіть за наявності чорного вуглецю в атмосфері.
Згідно з дослідженням, з оптимальною площею для виробництва та підготовки морські водорості могли б задовольнити еквівалент 45% світового попиту на продукти харчування лише через дев’ять місяців інтенсифікованого виробництва. Однак дослідники також відзначили, що лише до 15% людського раціону можуть забезпечувати морські водорості через високий вміст йоду.
Відповідаючи на запитання, чи будуть морські водорості придатні для споживання людиною після ядерної війни, вчені відповіли, що вони природним чином поглинатимуть забруднювачі з навколишнього середовища, але токсичні речовини можна зменшити до безпечного рівня.