– Вадим нас обманює, – мама поставила на стілець сумку із продуктами. – Бачила Катю з дітьми. Добре, що в одному районі живемо, а то й не впізнала б нічого.
– З хлопчиками все гаразд? – уточнив батько. – Що вона говорить?
– Все гаразд у них, а от у нашого хлопчика – не знаю. Він півроку їм навіть не дзвонив!
– Як це? Я не зрозумів.
– А так! Нам тут говорить ніби Катя образилася, не дозволяє йому з дітьми бачитися, до нас їх не відпускає, а сам просто зник із її життя і до синів ніякого діла йому нема. Так що, давай, батьку, дзвони, викликай сина на килим. З’ясовуватимемо що до чого. А ти, Віро, підготуй, будь ласка, ліжка – Катя у п’ятницю онуків обіцяла привезти.
Віра мовчки допила чай, встала з-за столу і пішла до себе. Думки її, звичайно, крутилися довкола поведінки брата. З того часу, як він вдруге одружився, його ніби підмінили.
З першою дружиною Катею він познайомився в інституті. На третьому курсі вони одружилися. Одразу після весілля Вадим з’їхав від батьків до квартири дружини. З різницею у три роки народилися двоє синів.
Як часто буває, невістка не виявляла особливого бажання налагоджувати контакт зі свекрами. А вони й не наполягали. Навіщо нав’язуватись? Головне, щоб молоді були між собою в нормальних відносинах. Заїде син іноді в гості, зателефонує – от і добре.
Коли перший онук народився, Катя спочатку за допомогою до своєї мами зверталася. Благо, та була вільніша і із задоволенням поралася з малюком. Свекруха приїжджала, звісно, але рідко. Робота з нестабільним графіком, донька-школярка.
Проте пізніше, коли народився другий і треба було Катю розвантажити, Вадим став часто привозити старшого до своїх батьків. А як виросли, обох.
Віра племінників любила. Обожнювала іграшки всякі купувати, водила їх на мультики і в зоопарк. Дуже їй подобалося, що брати, незважаючи на різницю у віці, майже не сварилися, були не розлий вода.
Новина про розлучення пролунала несподівано. Старшому якраз десять років виповнилося. Після дня народження Вадим приїхав із речами до батьків. Що там у них сталося, ніхто до ладу не зрозумів.
Віра в цей час закінчувала університет, і дуже скоро здогадалася причину розлучення: у брата з’явилася інша жінка, а Катя не стала заплющувати на це очі.
Якийсь час Вадим, як і було заведено, продовжував привозити синів до дідуся з бабусею. Катя не заперечувала і в процесі розлучення, і одразу після.
Але все закінчилося, щойно Вадим привів у будинок нову пасію. По-перше, вона нікому не сподобалася. По-друге, брат розраховував пожити разом з нею в батьківському будинку. На що мати сказала категоричне “ні”.
Довелося Вадиму з’їхати на орендоване житло. Його спілкування із сім’єю сильно скоротилося, якщо не сказати – зійшло нанівець. Домашні, відверто кажучи, сподівалися, що нова дівчина з ним поруч ненадовго, проте за півроку дізналися, що брат знову одружується.
Він приїхав, щоб запросити батьків на вечерю з нагоди реєстрації шлюбу і повідомив, що незабаром стане батьком утретє.
Мати тільки похитала головою:
– Третя дитина? Чи не надто ви поспішаєте? Ти потягнеш, Вадиме? Орендована квартира, аліменти.
– Ну що робити, мамо, все вже сталося.
– А що ти так давно до нас не привозив онуків? Ми сумуємо.
– Ой, там то один нездужає, то другий, то Катя не в настрої. Вона сердиться на мене, і взагалі не хоче, щоб я з дітьми бачився.
– Дивно, раніше начебто все у вас було нормально з цим.
— Не знаю, може, вона сподівалася, що я повернуся, вибачення проситиму. Тож давай закриємо цю тему хоча б до весілля.
Незабаром після розпису мати Вадима зустріла колишню невістку з онуками.
Катя доброзичливо привіталася, хлопчаки буквально повисли на бабусі. Вона купила їм по морозиву, а у невістки спитала тихенько – чому вона не хоче онуків до них відпускати.
– Та я зовсім не проти, – здивувалася Катя. – Якщо у вас ще є таке бажання.
– Звичайно! Просто Вадим сказав, що ти забороняєш… ми не хотіли втручатися. Незручно. Чекали, що ви якось розберетеся між собою.
– Вадим не був у нас кілька місяців. Навіть не дзвонив. Але якщо ви хочете бачити онуків – я тільки за, вони часто згадують вас і Віру.
– Ой, можливо, у ці вихідні тоді?
– Чому ні? Давайте зателефонуємо у четвер.
… Того ж вечора Вадим приїхав додому – батько викликав на термінову розмову. Коли зрозумів про що мова, знову спробував усе звалити на колишню дружину. Мовляв, вона завжди чимось незадоволена, а тепер дітей не дає бачити.
Мати відразу викрила його в обмані:
– Навіщо ти обманюєш? Я бачила Катю, вона готова спілкуватися з нами.
Потім вступив батько:
– Може, ти поясниш нам, як вийшло так, що ти до рідних дітей носа не показуєш?
– Олена не хоче, щоб я бачився з колишньою. Вона переживає, що через дітей Катя маніпулюватиме і зможе повернути в сім’ю. Не хотів її засмучувати, сваритися не хотів, адже вона на дитину чекає.
– Тобто заради Олени, яка з тобою без року тиждень, ти вирішив забути про своїх дітей? Вони їй не потрібні, так? Вона тобі заборонила їх бачити? А аліменти платиш?
– Та ні з чого мені! Самим не вистачає!
Батько не витримав:
– Досить! Кого ти слухаєш? Це ж твої діти, ти за них відповідаєш!
– Катя сама мене з дому виставила, нехай тепер одна викручується.
Все закінчилося тим, що батько виставив Вадима зі словами: Я сам своїх онуків виховаю! Щоб ноги твоєї тут не було». Мама плакала, намагалася якось згладити кути… Віра стала на бік батька.
У результаті батьки Вадима з’їздили до колишньої невістки, домовилися, що забиратимуть онуків у гості та допомагатимуть матеріально. І щоб вона не соромилася звертатись, якщо дітям буде щось потрібно.
…Третій онук народився півроку тому. З дідусем та бабусею він ще не знайомий.