В Італії ми з чоловіком прийняли у себе і дочку, і свекруху. Свекруха захотіла працювати, ми допомогли їй знайти роботу, тепер вона доглядає одну нашу сусідку, літню італійку, і заробляє непогані гроші. Всі мої знайомі впевнені, що до мене приїхала моя мама. Свекруха каже, що додому повернеться не скоро, питає, чому я швидше не забрала її до себе

Можна сказати, що мені пощастило, в Італії я вийшла заміж, хоча приїхала на роботу.

А пощастило мені тому, що мій теперішній чоловік дозволив забрати до себе не лише дочку від першого шлюбу, але і свекруху.

Розумію, в це важко повірити! Я і сама ніколи б не подумала, що все може скластися саме так.

В Україні моє сімейне життя не склалося, 10 років тому я розлучилася з своїм чоловіком, і все через свекруху.

Мій чоловік завжди любив слухати свою маму, от воно так у нас все і вийшло.

Свекруха моя сина ростила сама, може тому він був такий до неї прив’язаний.

Я себе заспокоювала, що з часом все зміниться, але не змінювалося абсолютно нічого.

Ситуація ускладнювалася ще й тим, що жили ми разом із свекрухою в її будинку, оскільки я родом з багатодітної сім’ї, до того ж приїхала з іншої області. Так що повертатися мені просто було нікуди.

Все, що б я не робила, я робила не так. І замість того, щоб показати як треба, свекруха скаржилася на мене своєму синові.

Дійшло до того, що Станіслав так мені прямо і сказав – ти не подобаєшся моїй мамі, тому я хочу розлучення.

Пізніше з’ясувалося, що причина була не тільки в цьому, просто у мого чоловіка з’явилася інша жінка.

Мама мого чоловіка раділа, що нарешті я піду з її дому. Але йти мені було нікуди.

І тоді я наважилася попросити свекруху, щоб вона на певний час залишилася з моєю дочкою, а я тим часом думала на кілька років поїхати на заробітки в Італію.

На моє велике здивування, свекруха погодилася.

Я поїхала за кордон. Станіслав вдруге одружився, але цього разу дружину додому він не вів, пішов жити до неї.

А через рік вони кудись переїхали з нашої області, і відтоді я про колишнього нічого не чула.

Свекруха теж була засмучена, адже любимий син покинув її напризволяще.

Відтоді єдиною її радістю стала моя донька, до внучки вона відносилася дуже добре, тому я була на чужині спокійна – моя дитина була в надійних руках.

У нас з свекрухою навіть з часом потеплішали стосунки, я їм передавала постійно і гроші, і посилки.

В Італії мені пощастило, я вийшла заміж за італійця і народила ще одну дитину.

В березні минулого року я захотіла забрати старшу дочку до себе. Я і раніше не раз пропонувала їй їхати до нас, але вона відмовлялася, казала, що не може бабусю одну залишити.

Проте цього разу я наполягла, дочка погодилася, але з умовою – бабуся теж їде.

Я спочатку була збентежена, розповіла про все чоловікові, а він каже – без проблем, нехай приїжджають обидві.

Так ми прийняли у себе і дочку, і свекруху.

Свекруха захотіла працювати, ми допомогли їй знайти роботу, тепер вона доглядає одну нашу сусідку, літню італійку, і заробляє непогані гроші.

Всі мої знайомі впевнені, що до мене приїхала моя мама.

Я не зізнаюся, що це свекруха, яка колись практично зруйнувала мій шлюб.

Та життя продовжується – я вже все забула, моя дочка її дуже любить, і це головне.

Свекруха каже, що додому повернеться не скоро, питає, чому я швидше не забрала її до себе.

Поділись з друзями...