Як зазначають у Міністерстві економрозвитку і торгівлі, в Україні приблизно третина всієї економіки перебуває у тіні. З цих грошей не сплачуються податки, вони не йдуть на ремонт доріг, виплату пенсій, зарплати бюджетників. Бізнес відмиває гроші за допомогою підставних фірм, а прості українці заробляють “у конвертах” і не декларують доходи.
Щоб виправити ситуацію, НБУ поступово посилює вимоги до фінансового контролю. Банки повинні “знати” не тільки свого клієнта, а й куди він переводить гроші. Нововведення також можуть стосуватися і простих українців.
Доведи звідки гроші
Лише за перший квартал 2018 року НБУ оштрафував 15 банків за порушення фінансового моніторингу. Фінустанови не помітили або проігнорували підозрілі операції своїх клієнтів, в результаті за допомогою банків відмили десятки мільйонів гривень. Щороку вимоги посилюються, розповідає колишній директор фінансового моніторингу одного з великих банків Ольга. Покарання загрожує не тільки фінансовим установам, а й відповідальним працівникам.
“Я впевнена, що фінансовий моніторинг треба посилювати. З власного досвіду можу сказати: порушення були і будуть. Для банку “обнал” — найпростіший і найшвидший спосіб заробити. І це мільйони гривень! Було таке, що я сама зупиняла такі операції. Але, розумієте, таке найчастіше відбувається з відома голови правління. Просто так у банк не приходять. А якщо це фірми, пов’язані із засновником, то, зупинивши, можна просто втратити роботу”, — розповідає Ольга.
“Просто так у банк не приходять. А якщо це фірми, пов’язані із засновником, то, зупинивши, можна просто втратити роботу”, — розповідає Ольга
Як за допомогою банків відмивають гроші:
- компанії приховують частину валютного виторгу, укладаючи договори на основі занижених курсів;
- проводять фіктивні угоди і переводять гроші “фірм-одноденок”;
- декларують неіснуючий дохід і переводять його у готівку.
За словами Ольги, за останні кілька років вимоги до банків суттєво переглянули. Тепер з компаній, які проводять операції через банк, вимагають цілий пакет підтверджувальних документів. Але якщо власник банку захоче “відмити” гроші, впевнена колишній директор, завжди знайдеться спосіб обійти правила. Найчастіше гроші “відмивають” за допомогою фіктивних операцій. Оплачують фірмам-“одноденкам” фейкові послуги, ті переводять гроші у готівку і повертають їх.
Дотримання правила “знай свого клієнта”, розповідає фінансовий консультант Василь Невмержицький, вже недостатньо. Тепер банкам треба знати не тільки свого клієнта, а й “клієнта свого клієнта”. Якщо через банк проходять певні суми “на оплату товарів або послуг” від одного підприємства до іншого, фінансова установа повинна знати, що це за контрагент, де знаходиться, чим займається, чи дійсно підписали контракт із їхнім клієнтом.
Причому самими документами банкіри не обмежуються. Уже зараз фінансові установи посилають своїх працівників за адресою клієнта, щоб перевірити, чи дійсно там знаходиться зазначене підприємство.
“Багато банків вже зараз на підставі даних про клієнта (при відкритті рахунку він, заповнюючи форми, вказав, який обіг, де знаходиться, як заробляє) виїздять на місце і перевіряють, чи реально фірма знаходиться за вказаною в анкеті адресою, чи дійсно у неї є склади, чи є персонал. Не тільки підтверджують документами, а й фізично перевіряють”, — розповідає фінансист.
В Україні також діють обмеження і для фізичних осіб. Наприклад, розрахуватися можна готівкою на суму не більше 50 тис. грн (якщо платіж більший — його треба обов’язково проводити через банк). Причому якщо оплатити послугу або товар на таку суму, не можна буде оформити субсидію.
“Якщо переказ банківський на суму вище 150 тис. грн — фізичні особи повинні надавати документи. Підтверджувати, звідки взялася така сума”, — пояснює фінансовий аналітик Володимир Мазуренко.
Перевірка як фізичних, так і юридичних осіб посилюватиметься, впевнені експерти. Уже зараз в Україні банки передають інформацію про рух коштів по особистих рахунках клієнтів, які відкрили рахунок на свій ФОП. Бізнесмени часто приймають оплату не на рахунки фізособи-підприємця, а на свій особистий. Таким чином вони приховують від оподаткування частину прибутку.
Що і як змінюється
Європейський Союз вже прийняв рішення змінити режим Протидії відмиванню грошей (Anti money laundering — AML). Протягом найближчих двох років його повинні впровадити в усіх країнах ЄС. Василь Невмержицький впевнений: Україну, яка поступово адаптує своє законодавство з Євросоюзом і прагне стати його членом, також торкнуться зазначені нововведення.
Головні нововведення нового режиму AML:
- реєстри кінцевих власників компаній стануть відкритими;
- кожна країна повинна вести реєстр власників фірм і поповнювати загальноєвропейську базу;
- власників оплачених карток на суму від 150 євро (було 250 євро) повинні ідентифікувати.
Бюджет щороку втрачає мільярди гривень через операцій в тіні. Причому стосується це як фізичних, так і юридичних осіб. У той час як бізнес відмиває гроші через фейковий операції, прості українці отримують зарплати “в конвертах” і при цьому ще й претендують на субсидії.
В українських банків просто немає іншого вибору, як детально вивчати своїх клієнтів, перевіряти джерела доходів і посилювати моніторинг. Тільки в такому випадку можна поступово позбуватися “тіньового” сектора і наближатися до стандартів ЄС.
- якщо ви оформили субсидію, пільгу, соціальну допомогу, пенсію;
- якщо податкова проводить стосовно вас перевірку і є відповідні рішення суду;
- якщо стосовно вас відбувається кримінальне розслідування і є рішення суду.
“Питання “тіні” — питання культури, системи оподаткування, питання простоти здійснення банківських операцій. Посилення, на мій погляд, не матиме результату. Це може призвести до того, що гроші витечуть з банківської системи. Тут є тонкий баланс між тим, який тиск чинити і які наслідки можуть з’явитися”, — зазначає керуючий партнер Baker Tilly Ukraine Олександр Почкун.