Pаходжу у Львові в потяг номер 134 Миколаїв — Івано-Франківськ. Поїзд обслуговує одеська бригада провідників.
Провідник Вакулік Ніна Олександрівна (на фото) звертається до мене російською: «Ваш білєтік і дакумєнти». Прошу її обслуговувати мене українською. Вона реагує агресивно: «Кто такоє сказал, што я далжна абслуживать на украінском?
Украінскава язика я нє знаю, учіть нє буду, буду абслуживать на русском. Не знаєш русскій — іді і учі, нацианаліст». Запитую, у якому вагоні начальник поїзда. Він українською пояснює: «Така поведінка провідника неприпустима, тим більше, що провідник Вакулік працює у нас вже давно.
Україномовних пасажирів ми повинні обслуговувати українською, проводимо відповідні інструктажі. Якщо вона не знає української, то працювати провідником більше не буде, переведемо її у ДЕПО. Крім того, обов’язково проведемо роботу з усіма нашими провідниками». Залишаю запис у Книзі відгуків.
Разом з начальником потяга йдемо до провідника. Начальник запитує: «Що це за історії: обслуговуєте російською і кажете «иди и учи русскій»? Україномовних пасажирів ви повинні обслуговувати українською!» Провідник ще раз наголошує на тому, що української мови не знає.
Начальник: «Тоді переведемо вас на іншу посаду, поки не вивчите мову». Євген Кравцов скільки ще у потягах будуть дискримінувати україномовних?
Чому і надалі працюють провідники, які зовсім не володіють українською? Чекаєте на черговий позов до суду?
ОНОВЛЕННЯ: 26.12 зранку мені зателефонували зі станції «Миколаїв пасажирський» і повідомили, що провідник Вакулік переведена на іншу посаду і більше провідником не працює.