У мене дивна сестра, яку я навіть знати тепер не хочу. Моя сестра живе у великому
маєтку з міні басейном. Вона сама його побудувала, заробила на нього гроші за
кордоном і в Україні, Ірина юрист. От тільки у неї ні дитятка, ні котятка, ні чоловіка, а
рочків уже й 45.
Ми з Іриною зі звичайної родини, батьки нас виховували не в розкоші і багатстві, але
в любові, намагаючись дати все необхідне.
Але чогось саме Ірина, яка на 3 роки старша від мене, завжди прагнула багатства.
Вона вимагала з батьків дорого одягу, якихось інших речей розкоші.
На випускний я пам’ятаю батько поїхав на кілька тижнів закордон на будівництво,
аби заробити Ірі на сукню і золотий браслет.
Коли випускалася я, то була вбрана в плаття сестри. І браслет мені не подарувала,
але я в не просила.
Після школи Іра, яка закінчила школу на відмінно, бо завжди була ботанікою і навіть
подруг не мала, вступила на юриста. А я на вчительку.
Минули роки. У мене зараз чудова родина, коханий чоловік і троє діток. У нас є своя
квартира, але не нова, двокімнатна в старому панельному будинку. Молодшому
синові півтора роки.
Ми мріємо про розширення, але поки я в декреті, працює тільки мій чоловік, тому
фінансові скрутно. Батьки вже літні, тому допомагаємо ми їм, а не вони нам.
А от Ірина веде розкішне життя. Моя сестра живе у великому маєтку з басейном.
Вона сама його побудувала, заробила на нього гроші за кордоном і в Україні, Ірина
юрист.
От тільки у неї досі ні дитятка, ні котятка, ні чоловіка, а рочків уже й 45. Вона
подорожує, має машину дорогу, стежить за собою в салонах дорогих.
Але я такого самотнього багатого щастя ніколи не зрозумію. З нами і батьками вона
спілкується мінімум. Лиш одного разу дала тату гроші на лікування. Моїм дітям
дарує подарунки лиш на день народження.
У нас з чоловіком, як я вже казала, троє діток, молодший ще зовсім малий, живемо в
двушці в панельному будинку.
Але ось недавно довелося мені звернутися до рідної сестри. І після цього я тепер
вважаю, що сестри у мене немає.
Настала ця жара, в нас так спекотно, в квартирі, що вам не передати, а на
кондиціонер у нас просто грошей немає. Як же тяжко діткам! Я готує на всю родину
їсти, в квартирі просто сауна, можете уявити.
От і попросилася я до сестри пожити до кінця літа з дітьми, у неї і кондиціонер в
кожній кімнаті, і вільний кімнат кілька.
Але Ірина відмовила, сказала що діти їй меблі і шпалери попсують, що їй потрібна
тиша, бо вона працює і з дому, в з дітьми буде вічний галас.
Ну що ж, переживемо ми якось ці непрості часи, ми родина і все подолаємо разом.
Але свою дивну сестру я навіть знати тепер не хочу.
Автор – Олена М.
ibilingua.com