Сім років тому Неліпино та навколишні села Свалявського району облетіла неймовірна новина. У спиляному буці, який цілу зиму пролежав в урочищі, знайшли багато хрестів, ніби їх хтось випалив. Але це диво побачили не на корі дерева, а всередині стовбура, коли його розкололи.
Про диво нам розповідає Ілля Хіменець, староста Свято-Вознесенського храму в селі Неліпино, де тепер зберігаються невеликі колоди того незвичайного бука.
– Восени 2009 року лісник поїхав в урочище за кілька кілометрів від села, щоб спиляти аварійне дерево, бо його могла звалити буря. Бук зрізали і хотіли здати на Свалявський лісохімкомбінат, де роблять деревне вугілля. А от забрати з гори його не змогли. Машина не піднімалася вверх і з’їжджала. Так Бог не дав. Там дерево пролежало зиму. А навесні забрали. Лісник порізав на колоди для каміна. Вкинув, а воно не горіло, лиш задиміло. Кругом нього зола тліла, а дрова полум’я обходило. Зі своїм батьком він став їх колоти і не міг, а бук, щоб ви знали, легко піддається. Коли нарешті серцевина відпала, то всередині побачили чорні хрести.
Їх нарахували 33 – стільки років земного життя Ісуса Христа. Що дивно, урочище, де зрубали дерево, називається… У Христа. Священики разом з прихожанами оглянули колоди і зрозуміли, що це диво нерукотворне. Освятили його і шматки роздали по селах Свалявського району, в Ужгород у єпархію, а також один завезли в Московську область, де живе дочка Іллі Хіменця.
Відтоді минуло сім років. Кожної весни із церкви вирушає хресний хід до урочища, де виросло незвичайне дерево, там проводять службу Божу. Старожили розповідають, що на тому місці під час Другої світової війни захоронили тіла загиблих. Також пригадують, що за Австро-Угорщини у тому урочищі на кареті розбився один граф.
Шматки бука тепер зберігаються у старовинній церкві – при вході, у шафі за склом. На них неозброєним оком видно почорнілі хрести. Щоб побачити це диво, сюди часто приїздять паломники і туристи, із цікавістю оглядають колоди. Староста храму Ілля Федорович запевняє, що восени дерево стає вологим, на ньому виступає роса. Припускають, що, можливо, це є миро, а воно, як відомо, зцілює від хвороб. Старості розповідала одна відпочивальниця з місцевого санаторію, що, тричі приклавшись до хрестів на буку, вилікувалася від недуги. Інша жінка, яка страждала від гаймориту, притуляла ніс до дерева і позбулася хвороби. Що цікаво, мама того лісника, який спиляв бука, теж зцілилася від тяжкого захворювання. День і ніч вона молилася біля чудодійних хрестів – і сталося диво.
Олена ПАВЛЮК, Закарпатська область
Джерело:dosvitok.if.ua