Різке загострення відносин Чехії та Росії відбулося на тлі звинувачень на адресу російських спецслужб, яких у Празі вважають причетними до вибуху на складі боєприпасів під Врбетіце в 2014 році. У зв’язку з цим Чехія вислала 18 дипломатів, яких підозрюють в роботі на спецслужби, а Москва у відповідь оголосила персонами нон-грата 20 співробітників чеського посольства. Згодом чеська влада оголосила про ще більше скорочення співробітників в російському посольстві в Празі. І це далеко не завершення історії: ситуація з кремлівським шпіонажем змусила чеський демократичний політикум і суспільство згуртуватися та дати відсіч російській підривній діяльності. Більше того, висилкою російських працівників посольств у себе почали займатися й інші країни ЄС. Про підвалини чесько-російського конфлікту “Апострофу” розповів старший аналітик Центру “Європейські цінності” ДАВІД СТУЛІК, який був речником представництва ЄС в Україні у 2007-2019 роках.
– Раніше складалося враження, що Чехія досить лояльна до Російської Федерації, проте зовсім нещодавно відбулося таке різке і публічне загострення в чесько-російських відносинах. На вашу думку, чому воно почалося та відбувається саме зараз?
– В Україні є проблема: Чехію люди сприймають через призму президента Земана. Він дійсно має однозначно проросійські погляди, робить і часто антиукраїнські заяви. Але українцям потрібно розуміти одне – що він не має жодних конституційних повноважень в зовнішній політиці нашої держави. Такі питання знаходяться в руках уряду, який є одним з адвокатів України на рівні ЄС та НАТО.
Чеське міністерство закордонних справ завжди підтримувало санкції проти Російської Федерації і одним із перших засуджувало ворожі акти відносно України. Тому треба дивитися на факти, а не тільки на медійні заяви президента Земана. Це його робота і він це дуже любить. Його слова потім використовують російські ЗМІ, які тиражують тільки його заяви і не пишуть про те що відбувається, скажімо на рівні уряду. І через це складається така спотворена картина, яка потрапляє в Україну, в першу чергу через російські ЗМІ. І потім в Україні складається ось таке враження, що наче Чехія проросійська.
Щодо питання про загострення між Чехією та Росією, то в нас ці відносини були напружені з минулого року чи навіть раніше. В Празі відбулася суперечка щодо пам’ятнику маршалу Конєву, і тут вже було таке перше загострення – мала місце висилка дипломатів і навіть деякі місцеві політики були змушені отримати державну охорону від поліції, бо їм надходили загрози з боку проросійських сил. Тобто сьогоднішнє загострення не виникнуло просто так, з нічого.
І знаєте, чеська суспільна думка є послідовною з 2014 року – більшість чехів підтримують українську позицію. Крім того, більшість чехів виступала і виступає, наприклад, проти участі російської компанії “Росатом” в чеських тендерах на розбудову атомних станцій. Більшість чехів сприймає Росію як загрозу. Це те, про що російські ЗМІ не будуть писати.
– Але чому про історію з вибухами на складах у Врбетіце згадали тільки через 6 років після інциденту?
– У 2014 році йшло розслідування цієї справи, але тут є важливий момент – слідство було зупинено в 2015 році, через брак доказів. Тоді тут ще ніхто не знав, що в ГРУ існує такий підрозділ і такі агенти. Вони приїхали сюди під вигаданою особистістю за молдавським та таджицьким паспортами, які були на зроблені на офіційних бланках. І це все почалося з’ясовуватися, і всі ці дані почали з’єднуватися в одну картину тільки в 2018 році, коли була розкрита їхня особистість спецслужбами Великої Британії.
З цього моменту йшло це слідство, почалися консультації із союзними державами, спецслужбами цих країн, збирали 100-відсоткові докази що це були дійсно вони (агенти ГРУ Петров і Боширов – “Апостроф”). І зараз це слідство завершили, бо ці докази є стовідсотковими. А знаєте чому? По-перше, ці докази побачили союзники Чехії по НАТО і ніхто не сказав що вони є хибними. По-друге, це реакція президента Земана – він був ознайомлений із цими доказами і з цього моменту мовчить, досі. Якби там були не залізобетонні докази, президент Земан відразу би публічно виступив, як це було раніше, висміяв би ці докази, дискредитував би спецслужби. Він дуже любить дискредитувати чеські служби, але в цьому випадку він мовчить.
Ще одна важлива складова в цій справі – це той факт, що після вибуху на складах у Врбетіце, це місце чистили до жовтня 2020 року. Тобто там ще працювали спеціалісти, і звичайно там була реконструкція того, що там відбулося. І тільки після цього можна було завершити це розслідування. Коли були отримані дані від всіх інших спецслужб про те, що це дійсно були ці двоє (Петров і Баширов – “Апостроф”), то тільки після цього можна було оголосити підозру.
– Щодо позиції президента Земана відносно цієї ситуації – наскільки ми зрозуміли, він вирішив поки що відмовчатися. А от в цілому, наскільки серйозним є російське лобі в Чехії, і як воно діє наразі, під час кризи?
– Тут дуже важливий момент – це був дійсно потужний удар по проросійським силам в Чехії. В парламенті є дві екстремістські партії – крайні праві ксенофоби, і крайні ліві комуністи, які зараз в цій суперечці захищають інтереси Російської Федерації – що просто неймовірно! І вони розкривають своє справжнє обличчя, але це все б’є по їх іміджу, по їх легітимності, і маю таку надію – що по їх рейтингу також.
По-перше, в Чехії є політичне лобі Росії, але воно екстремістське. Тобто загальна підтримка цих партій разом – це десь 10-13%. Це звичайний протестний електорат, тобто вони не є якоюсь значущою силою. По-друге, днями було зроблене соціологічне опитування, де більшість чехів знову підтвердили, що сприймають Російську Федерацію як загрозу, і тільки 10% громадян Чехії не бачать загрози в особі Росії для нашої безпеки. Ну, у вас в Україні теж є такі. Як і в будь-якій іншій країні. Тобто тут Чехія соціологічно не відрізняється від інших країн.
Також важливо зазначити, що ця інформація про вибухи на складах у Врбетіце завдала удару по двом проектам Російської Федерації.
– По яким саме?
– Перше – це закупівля вакцини “Супутник-V” – думаю, зараз будь-яка розумна пересічна людина не буде погоджуватися отримувати вакцину від країни-агресора. Тут у нас наразі дуже негативне ставлення до цього, як і в Україні. І друге, і це найбільш важливий момент, чеський уряд заявив у понеділок, що не буде запрошувати “Росатом” до величезного тендеру на розбудову атомної станції. Йдеться про найбільший контракт в історії Чехії, вартість якого складатиме мінімум 6 мільярдів доларів.
Важливо зазначити, що той, хто буде будувати ці реактори, отримає дійсно величезний вплив на енергетичну безпеку нашої країни, оскільки це буде одне з основних джерел електроенергії в майбутньому, впродовж декількох десятиріч. І в цьому випадку уряд дуже опирався тиску президента Земана, який просував ідею запросити на цей тендер “Росатом”. Чеські спецслужби публічно закликали уряд не допускати “Росатом” до цього проекту. І зараз, розкриття цієї операції практично вбило ці російські проекти, можливо тимчасово, але я маю надію що й на довготривалу перспективу.
– У цій історії про підрив складів, якої позиції притримуються Палати парламенту Чехії?
– Зараз опозиція підтримує більшість того, що робить уряд по цій справі. Є вже дві заяви і Нижньої, і Верхньої палати парламенту. На нашій такій радикалізованій політичній сцені це є дуже винятковим, але воно тішить: об’єднали цією інформацією всю країну.
Варто зазначити, що цієї осені, в жовтні, в Чехії відбудуться вибори, і зараз, я думаю що деякі представники опозиції будуть теж частково переосмислювати кампанію, яку вони підготували на вибори. Тому що питання, яке тут на кону – це питання державної безпеки Чехії. І, наприклад, в заяві Сенату, де більшість має опозиція, говориться про цей акт (підрив у Врбетіце – “Апостроф”), як про акт державного тероризму. Це дуже рішуча заява. Всі демократичні партії в цьому єдині. Від цього мейнстріму відрізняються лише вже згадані мною дві екстремістські проросійські партії, які завжди підтримували російські наративи та мали дуже тісні контакти із російським посольством, і на додачу їх депутати їздили до окупованих Криму та Донбасу.
– Чехія в цьому протистоянні опинилася з Росією один на один чи Прага все ж відчула плече підтримки країн ЄС? Якщо так, то яких?
– Однозначно ми отримали підтримку від всього ЄС, і також підтримку всього НАТО. Були дві однозначні заяви від ЄС і НАТО, які є виразом солідарності і підтримки. Проте я бачив, що в деяких українських ЗМІ почали писати про те, що в заявах мова не йде про покарання Росії. Але нічого – це ще прийде, маю таку надію. Знаєте, коли покарали Росію після отруєння Скрипалів? Через три тижня після того, як цей акт був скоєний. На сьогодні з моменту оголошення минув тиждень, і йде дипломатична робота з нашими союзниками і підготовка скоординованої акції. Тобто процес реакції західних партнерів ще не закінчився.
У четвер відбувся закритий брифінг голови чеської контррозвідки, який представив нашим союзникам по НАТО докази причетності російських спецслужб до цих вибухів. Зараз тривають консультації про подальші кроки. Але тут ми маємо одностайну підтримку всіх країн ЄС та НАТО.
– На вашу думку, чим закінчиться цей конфлікт?
– Я думаю, що в Чехії буде розбита агентурна мережа російських спецслужб, і, швидше за все, вони будуть змушені обмежити чисельність російського посольства тут. Також це означає що ми просто збільшимо власну безпеку в цьому плані, та зменшимо простір для операцій та дій російських спецслужб на території Чехії.