Я той самий “бідний родич”, якого в українських серіалах прийнято зображати нахабною людиною. Чомусь вважається, що якщо ти зводиш кінці з кінцями, то обов’язково повинен бути хамовитими і не зовсім мудрим.
Мені по-справжньому не пощастило в житті. Я не працювала майже три роки – доглядала за хворою дитиною. У той складний період влізла в борги. Бралася за будь-який підробіток, щоб була додаткова копійка.
І з тих самих пір я для рідних стала п’ятим колесом у возі. Навіть зараз, коли фінансова ситуація виправилася, до мене продовжують ставитися, як до людини другого сорту.
Дарують непотрібні подарунки. Чомусь вони вважають, що я повинна бути рада будь-якому непотребу, від якого вони вважають за краще позбутися.
Одного дня на моєму порозі з’явився рідний брат. І ви знаєте, краще б нічого не привозив, ніж такі “подарунки”. Я що, виглядаю на людину, яка рада любому непотребу? Цією мікрохвильовкою вони користувалися більше п’яти років. Невістка хоча б помила її від жиру.
Але це ще не все, лампочка не працює, регулятор напруги поломаний. Кнопки обдерті, всередині жирні потьоки. І це при тому, що я не просила і не натякала на те, що мені потрібна мікрохвильова піч. Прекрасно обходилася і без неї. Дякую, звичайно, але ж для чого весь цей цирк…?
Також мені свекор вже колишнього чоловіка привіз іржаву пральну машинку. І це при всьому при тому, що у мене вже була пральна машинка. Сказав, що буде запасна. Везуть мені якийсь непотріб. Мабуть, з принципу – “викинути шкода, а продати лінь”, або ж “на тобі Даниле, що мені не миле”
Я вже мовчу про дрібні непотрібні подарунки, які мені несуть. Для них я як смітник… утилізують всяке непотрібне сміття.
Я дуже м’яка людина, але ця ситуація вже зовсім допекла.
Як м’яко пояснити родичам, що я не “бідна овечка”, яка рада їхньому хламу?