– Я ж тобі, Іване, не про чужих людей кажу, а прошу приютити у себе рідну
племінницю, – щебетала Світлана, розкладаючи на кухонному столі смаколики, які
вона привезла з міста.
Іван дещо здивувався появі сестри в своєму домі, адже вона навіть не приїхала тоді,
коли він захворів. І якби не місцева фельдшерка Леся, то він навіть не знає, як би з
цією проблемою справився.
Чоловік розумів, що приїхала сестра, ще й з гостинцями, не просто так. Та й Світлана
навіть не приховувала того, що має до брата справу – донька її заміж виходить, а з
житлом є проблеми, то Світлана хоче молодят до Івана заселити. А що? Він сам живе
в батьківській хаті, то міг би впустити туди свою племінницю.
В свій час Світлана першою вийшла заміж, батьки тоді ще чулися в силі, і допомогли
доньці хату збудувати. А потім підріс Іван, в особистому житті йому не дуже щастило,
заходився в парубках, та так і не одружився, тож залишився в батьківському домі.
Іван був добрим господарем, він будинок до ладу привів так, що глянути любо. І
город сам обробляв, і господарку тримав, навіть корова у нього є.
А продукти на ринок возив, продавав, з того і жив. Про сестру ніколи не забував –
усім з Світланою ділився, що сам мав. Та й гроші не раз сестра у Івана позичала,
тільки повертати забувала, бо вважала, що Скільки йому одному треба?
Світлана була переконана, що їй потрібніше, бо у неї аж троє дітей. От і зараз вона
вирішила руками брата свою проблему вирішити. Її середня донька заміж виходить, і
є проблема з житлом. У нареченого місця немає, а до себе Світлана їх узяти не може,
бо у неї вже живе старша донька з чоловіком.
Жінка була впевнена, що брат без проблем погодиться на її пропозицію, вона ж йому
і гостинців он скільки привезла, витратила аж тисячу гривень. Але Іван дивився на
сестру і мовчав, бо не був упевнений у тому, що це гарна ідея
.
Незручну тишу між родичами перервав тихенький стук у вікно.
– Іване, я прийшла, – почувся жіночий голос з вулиці, і через кілька секунд в хату
увійшла Леся. Вона причепурилася, одягла гарну сукню, тож було зрозуміло, що до
Івана вона не по роботі завітала.
Сам Іван зашарівся, наче йому не 55, а 17 років. Виявляється, у нього з Лесею
стосунки почалися. Він взимку сильно захворів, а сестра і племінниці не мали часу
для того, щоб його виходжувати, тож за цю справу взялася Леся. Так вони собі одне
одного і сподобали.
Леся на 10 років молодша за Івана, вдова, має троє дітей. В селі її дуже люблять і
поважають, бо всі вже давно побачили, що має добре серце їхня фельдшерка, нікому
ще не відмовила, усім допомагає чим може.
Іван закохався чи не вперше в житті. Зробив Лесі пропозицію, і вона погодилася.
Якраз збиралася до Івана з двома меншими дітьми переїжджати, бо старша донька
заміж вже вийшла і вдома залишається.
Леся на тому подвір’ї була невісткою, як чоловіка не стало, її ніхто з його родичів не
виганяв, але і привести туди іншого чоловіка вона теж не могла наважитися.
До Івана вона мала почуття, тому і погодилася з ним зійтися. Але Світлана як
зрозуміла, який романтичний серіал у неї розвивається під носом, то відразу
звинуватила Лесю, що вона з Іваном виключно з меркантильних інтересів – через те,
що у нього будинок свій є.
Світлана так розійшлася, що Івану довелося пояснити сестрі, що він тут господар, і
саме він приймає рішення. А він вже вирішив, що візьме Лесю собі за дружину.
– Може ти ще на весілля мене запросиш? Ти в паспорт дивився? Теж мені,
наречений. На чужих дітей будеш працювати, а своїй рідній племінниці відмовляєш у
допомозі? А ти подумав, хто тебе на старість догляне? – голосила Світлана.
Сестру Іван не став слухати. Вирішив, що Леся стане йому дружиною, і переїде до
нього з дітьми, бо у нього життя одне, роки біжать, і треба встигнути ще побути
щасливим.
Світлана так образилася, що перестала з Іваном спілкуватися зовсім, а всім людям
розповідає, який він поганий, і що після того, що він зробив, немає у неї брата.
А як ви вважаєте, чи правильний вибір зробив Іван?
.
Фото ілюстративне.