Свекор відчув небезпеку і заборонив мені до них приходити.
– Нам без тебе жилося краще!
– А точно “нам”? Чи особисто вам? Ви не бачите різниці?
Анатолій Анатолійович довго щось бурчав собі під ніс, а потім сказав, що йому шкода сина, бо одружився не на тій жінці.
– Не заздрю я Павлу! Все життя з такою як ти, під одним дахом…
Ще до весілля з Павлом я знала, що мій свекор “принц”, а всі круг нього, а особливо дружина, його слуги.
Ну не звикла людина нічого робити по дому – взагалі.
Так, він заробляв гроші. У свекра свій автосервіс і люди які на нього працюють. Часто буває так, що на роботу він зовсім не ходить.
Але скажу відразу ж, що всього він досяг вже маючи біля себе дружину. Валентина Сергіївна була доя нього великою опорою. На початку бізнесу вона вела всю бухгалтерію на собі. Тому сказати, що свекор головний добувач, не можу.
Я бачила як він керував дружиною, коли ми приходили ще до весілля до них в гості.
– Валентино, подай пульт! Валю, я хочу олів’є! Принеси мені шкарпетки!
Я не хочу описувати його життя, бо мені це неприємно.
– Як добре, що ти не успадкував характер батька, – повторювала я кожен раз Павлу, коли йшли від його батьків.
Але якщо на батька Павла мені було байдуже, бо наймичкою я йому не стану, то мамі Павла мені дуже хотілося допомогти. На ній лиця не було. Було видно як змінюється її обличчя, коли додому приходив чоловік.
І все б нічого, та після весілля, хоч ми і жили окремо, свекор почав командувати мною.
Він сидить за столом, як цар. Свекруха вийшла на хвильку на кухню. А свекор мені в наказовому тоні каже: “Йди і розігрій мені ту курку, бо вона вже холодна”.
– Та як вам треба, то йдіть самі. Я що, прислуга, – відповіла я погладжуючи вже чималий животик.
І таких випадків було багато. Він сам не хотів і пальцем поворухнути. Всі мали крутитися навколо нього, бо він головний добувач.
Я захотіла допомогти свекрусі, тому часто запрошувала її до нас, чи просто погуляти в парку і випити кави. Я по трішечки почала пояснювати їй, що вона живе не своє життя, прислуговуючи чоловіку.
Це не сталося раптово, але, як то кажуть, вода камінь точить. Свекруха записалася на якісь курси, де їй пояснили правильно все те, що я намагалася їй донести.
Валентина Сергіївна зрозуміла, що давно “виросла” і її нічого біля такого чоловіка не тримає.
Свекор відчув її відсторонення і налякався.
При останній наші зустрічі було відчутно помітно, як “виросла” моя свекруха.
Анатолій Анатолійович замість того, щоб зробити висновки, почав звинувачувати у всьому мене.
– Поки в нашому житті не з’явилася твоя дружина, Павле, в нас все було добре.
Стосунки в свекра і свекрухи важкі, але прогрес видно вже. Я дуже рада, що змогла хоч трішки допомогти свекрусі.
Ні одна жінка не заслуговує на ось таке життя.
Я вважаю, що жити потрібно в парі, підтримувати один одного. А не хтось “цар”, а хтось “помічник царя”.
А як ви вважаєте? Як у ваших сім’ях?
Автор – КАРАМЕЛЬКА