Динаміка ціни на нафту є вражаючою з часів колапсу СРСР. Якщо Саудівська Аравія чекала слушної нагоди, щоб помститися Росії та Ірану за нищівну атаку дронів та крилатих ракет на її нафтову інфраструктуру 14 вересня 2019 року, то ця слушна нагода настала. Це – “чорний лебідь” під назвою “Короновірус COVID19”. Чим саудити і скористалися 6 березня під час зустрічі ОПЕК+
Наслідки настали негайно – 9 березня глобальний нафтовий ринок обвалився майже на третину ціни.
Отже, згідно прогнозу на графіку (це прогноз для сорту WTI, бо взяв з американського джерела https://tradingeconomics.com/commodity/crude-oil )
Brent подешевшав до 35,26 дол. за барель, WTI до 32,5 долбар.
Якщо поглянете графік зверху справа на слайді, то прогноз вказує на те, що ціна балансуватиме в межах 20-30 дол. за барель до кінця року, за іншим варіантом прогнозу – в коридорі 10-20 дол./бар.
Деякі попередні висновки:
1. Формат ОПЕК+ зробить ще спроби домовитись до 1 квітня на тлі прірви, що розверзлась. Є певна ймовірність, що саудити будуть стояти на своєму і не підуть на невигідну їм оборудку. Але це за умови, що вони будуть діяти спільно зі США, інакше не минути їм повторення 14 вересня.
2. Для Трампа вкрай вигідна ситуація з прицілом на його переобрання. Його головним аргументом в ході кампанії буде те, що таких низьких цін на енергоресурси і такого енергетичного комфорту американські споживачі ще ніколи не мали. І це заслуга його, Трампа, а також революції сланцевої нафти. Значною мірою це відповідатиме дійсності, принаймі, так це сприйматиметься більшістю електорату
3. Для РФ розверзається катастрофа. Російський бюджет зверстано на ціну 42,4 дол./бар. Звісно, катастрофа не настане негайно, є певний запас міцності, створений впродовж останніх двох років, коли доходи від експорту нафти і газу росли.
4. Для Кремля є дві опції. Розв’язати потужну війну в зоні Перської затоки з розгромом Саудівської Аравії. Насправді ці спроби Росія спільно з Іраном намагаються втілити в життя вже впродовж кількох років і безуспішно. Події 14 вересня 2019 року показали безперспективність подібного сценарію, навіть якщо досягнуто певного успіху – “вирубили” половину саудівського експорту. Але цього вистачило на кілька тижнів ефекту цінового сплеску. Для того щоб отримати більш стійкий ефект потрібно застосування тактичної ядерної зброї на що Кремль при всій його безбашеності, навряд чи відважиться.
І друга опція – це дати повну свободу дій російським нафтовим компаніям, передусім, “Роснефти” максимізувати видобуток і збільшуючи експорт, намагатися перекрити втрати. Особливого ефекту це не дасть, бо чим більше нафти на ринку, тим нижчі ціни і менше виручка. Будуть зняті експортні мита, але тоді почне загинатися російський бюджет з усіма витікаючими соціальними наслідками. Залити усе нафтодоларами не вдасться, бо їх бракуватиме і доведеться використовувати Росгвардію для наведення “конституційного ладу”
5. Конституційний лад затріщав по швах, завдяки кремлівському фюреру внаслідок його ж конституційних ініціатив. Громадяни в Сибіру, Саха-Якутії, Ідель-Уралі не мають наміру сидіти склавши руки. Тріск чутно вже за межами Росії: https://www.idelreal.org/a/30472583.html
6. Традиційний механізм Кремля для вирішення внутрішніх проблем знайти зовнішнього ворога. Зараз його шукати не потрібно – він тут поруч. Україною називається. В НАТО і ЄС зібралися, “соросят” наплодилось…. То даремно, що капітулянтське Зе-угруповання у Києві перебуває в запопадливій перед Кремлем позі “Чего изволите?”. Росагітпроп за кілька днів зробить з них кровожерливих “слуг мирового имперализма” і сценарій готовий. Але грошей бракуватиме для масштабної авантюри без прикриття “ихтамнет”.
Для нас важливо наступне:
1. Активна міжнародна кампанія з посилення санкцій проти Росії задля стримування її агресивності. Причому санкції можна робити в неявний спосіб – купуйте більше неросійської нафти і газу. Їх зараз – залийся на світовому ринку! Російські ж нафта й газ нехай залишаються в Росії для її майбутніх поколінь, щоб не псувати вкрай крихке і вразливе арктичне довкілля.
2. Не слід панікувати з приводу падіння цін на нашу експортну сировину. Так, вона теж знизиться в ціні, але! Це стосуватиметься більшою мірою ринку металургії – привіт, Ахметці від короновірусу, меншою мірою – аграрних ринків! Зернові ринки, які стають для нас №1 для отримання валюти, звісно впали би слідом за нафтою, але епідемія короновірусу диктує іншу поведінку – очікування дефіциту продовольства і створення його запасів, оскільки невідомо як довго триватиме епідемія. І у табличці вгорі справа можна побачити, що ціна пшеницю впала лише на 1,44% проти 28,27% на нафту. Тому припускаю, що ціна на зернові хоча й знижуватиметься, проте точно не обвально, як нафта.
3. Також не слід очікавати “халявного бензину” на АЗС. Звісно, можна тішити себе сподіваннями, щоб бензин став по 10-15 грн/літр, мовляв, Вова скаже бензиновим баригам і вони знизять ціну, бо ж нафта дешева. Влада популістів і невігласів звісно може так чинити, але тоді грошей в бюджеті стане ще менше. Якщо у травні бензин буде 20+22 – цього буде достатньо.
4. Ситуація для нас не виглядає безнадійною. Головне – не дати капітулянтській Зе-владі та агентурі впливу діяти за алгоритмом Кремля. Тому, ніякої води до Криму до повної деокупації АРК, Севастополя та ОРДЛО!
