Майже рік Галина терпіла походеньки свого горе-чоловіка. Десь у глибині серця вірила, що Олег нарешті виправиться. Однак, помічала на його сорочці сліди від помади, запах парфумів та знаходила дорогі подарунки. Не для неї.
Думала піти від нього, написати заяву на розлучення, поділити квартиру…Але не хотіла, щоб донечка виросла без батька. Ось і виробила для себе священне правило – терпи заради Олі. Ночами плакала в подушку, пила заспокійливі та навіть думала записатися до психолога. Але хіба можна чужій людині розповідати про таке? Тому за порадою звернулася до старенької матері. Все-таки, у неї досвіду більше.
– Хочеш доньку без батька залишити? Та ти про Олю подумай – залишиш малу без дитинства! Вона тебе зненавидить через це. Олег гроші дає? Дає. Маєш на що жити, їсти, пити… Так що терпи заради дитини! – дорікала мама.
Чоловік не соромився пізно приходити вночі на підпитку, пропадати з ранку до ночі та не брати слухавку від Галини. Навіть про єдину доньку забув. Його не цікавили її оцінки в школі, здоров’я, репетитори, друзі та не привітав з іменинами.
Набралася сміливості та вирішила поговорити з чоловіком. Але Олег її випередив:
– Ти нікуди не дінешся від мене. У кого ти перетворилася? Коли востаннє дивилася на себе у дзеркало? Поправилася, одягаєшся, як та сіра миша. А Каріна не така. Красива, гарно виглядає, одягає розкішні сукні. Мені навіть приємно на неї просто дивитися, а про інші речі я мовчу.
Галя хотіла плакати, кричати, дати чоловікові ляпаса та вигнати геть. Але натомість просто опустила очі та пішла у кімнату. Олег з кимось лагідно говорив у слухавку, називав кицею та коханою. А коли їй востаннє казав такі приємні слова? Через декілька хвилин голосно грюкнув дверима та поїхав геть.
Дівчина згадала своє дитинство. Тато завжди кричав на неї та маму, не приходив додому ночувати. А коли Галі було 15 років, то вона випадково побачила його з красивою білявкою. Він її ніжно обіймав та цілував, подарував великий букет квітів та відвіз у ресторан. І того ж вечора тато кричав на маму через погану вечерю та підняв руку.
А мама що? Терпіла. Плакала, пила заспокійливі, але нікому ні про що не розповідала. Вважала, що це вона винна у такій ситуації – недостатньо хороша жінка. І що б вона не робила, то не могла догодити татові. Галя не така…Вона не буде терпіти. Витерла сльози, дістала велику валізу та почала збирати всі свої речі. Навіть вішаки не зняла, все просто кидала на дно. І ще ногою декілька разів гупнула.
– Доню, прокидайся, ми їдемо.
– Куди, мамо?
– Ну в нас починаються нові пригоди…
Через декілька хвилин вони їхали у таксі до бабусі. Мама довго щось бурмотіла під носа, дорікала, що Галя зробила фатальну помилку. Але жінка не слухала. Вирішила, що перед Новим Роком почне життя з нової сторінки. І обов’язково без такого чоловіка, як Олег.
Майже місяць від Олега не було жодної звістки. Навіть доньці не купив подарунку на Миколая. Добре, що донька вірила, що в татуся “відрядження”.
– І коли ти їй зізнаєшся? Ти ж прекрасно розумієш, що руйнуєш доньчине щастя. Вона не виросте нормальною без батька! – дорікала мама.
– Не знаю. Але заяву вже написала на розлучення. Через тиждень піду до суду…
Через тиждень Галя зайшла у кабінет до адвоката та побачила Олега. Ну, точніше, те, що від нього залишилося. Змарнілий, синці під очима, неголений, заросле волосся. Здавалося, що вона спершу навіть не впізнала його.
– Будь ласка, дай мені другий шанс. Я виправлюся, обіцяю, – слізно благав чоловік.
Але Галя його не слухала. І яка вигода з Олега? Квартира була орендованою, вона тягла на собі всю родину, а чоловік бігав до молодої коханки.
– Навіщо? Вона ж красивіша, стрункіша за мене. Ну то живи з нею далі. Я тебе не хочу ні бачити, ні чути. Можеш приїжджати до дитини. Але я думаю, що вона скоро здогадається, який ти насправді горе-татусь.
Відтоді минуло 5 років. Галя знайшла чудову роботу, зуміла назбирати гроші на власну квартиру. А Оля виросла справжньо красунею. Старанно навчалася у школі, всі вчителі її хвалили, займала призові місця на олімпіадах.
На роботі жінка познайомилася з Костиком. Чоловік одразу підкорив її своїми манерами – пригощав кавою, забирав з роботи, запрошував на побачення. І наявність доньки його ніяк не злякала. Навпаки, він купував дівчинці солодощі, іграшки. А через рік всі почали жити разом, як одна родина.
Одного вечора Оля поверталася додому зі школи. Побачила біля супермаркету старого чоловіка, який просив милостиню. Це був її татко, Олег. Дівчина мовчки підійшла та кинула йому 10 гривень у шапку…
Доля покарала Олега? А що б ви зробили на місці Галини?