Рідні захисників Маріуполя просять владу і світ допомогти звільнити героїв.
Зо дві сотні людей у середмісті Кропивницького влаштували акцію, щоб нагадати про долю захисників та захисниць, які обороняли Маріуполь, за наказом вийшли з бункерів «Азовсталі» та потрапили в полон до рашистів, йдеться в ТСН.
Зо дві сотні людей з українськими прапорами, символікою полку «Азов» та 36 бригади морської піхоти зібралися на центральній площі Кропивницького. Серед них – родичі полонених захисників Маріуполя.
«Ми прийшли сюди за нашого сина Лучко Євгенія Юрійовича, який вже 5 місяців у полоні, потрапив у полон в Маріуполі під час виходу із заводу Ілліча. Зараз невідомо, де він перебуває», – каже батько полоненого.
Уже майже пів року рідні та близькі не мають про бійців жодної інформації. Не знають де і в яких умовах окупанти утримують полонених.
Чимало учасників акції і самі пройшли крізь пекло Маріуполя: втратили домівки, виїжджали з міста під обстрілами. Пані Марія знайшла прихисток в Кропивницькому, тут народила сина Назарія, але тато малюка про це не знає. Зв’язок із бійцем 109 бригади тероборони В’ячеславом Кузьменком зник ще у березні.
«Наприкінці травня зателефонував «Червоний хрест» та передав повідомлення про те, що він у полоні. Більше, як і раніше, інформації немає. Ось у нас уже у серпні народився син, він навіть не знає, що у нього хлопчик. Немає можливості ні передати цю інформацію, ні про нього дізнатися», – каже дружина полоненого Марія.
Свою маму, дружину та сестру – Ірину Матюшкіну розшукує ще одна родина переселенців з Маріуполя. «Оце наша рідна сестра. Мама нашої дівчинки. 109 тероборонп перебували в «Азовсталі», їх там багато. Їх близько 80 осіб лише дівчаток, саме з територіальної оборони, ще є дівчатка-медики», – розповідають рідні.
Привернути увагу світу до долі героїчних захисників та захисниць Маріуполя – головна мета акції, каже мама полоненого бійця полку «Азов». «Щоб всі бачили, щоб весь світ бачив про те, що вони є. Вони існують. Оці сталеві хлопці і кожна мати хоче, що їх повернули додому і я хочу, щоб моя дитини була вдома, я теж хочу його обійняти. Кожна мати, кожна жінка, кожен батько і просимо все суспільство допомогти повернути наших дітей», – просить жінка.
«Щоб не повторилася друга Оленівка, щоб над ними не знущалися, щоб їх не катували. У мене теж росте син і я переживаю за його майбутнє, дуже хочу, щоб ця війна скінчилася і щоб всі наші герої повернулися додому живими», – каже Тетяна Науменко.
Підтримати рідних полонених прийшло чимало містян. Сигналами клаксонів їх вітали водії автівок. Повз учасників акції проїхала й колона байкерів з символікою полку “Азов”.