Особисто я не порохобот. Мені, по великому рахунку, байдуже – де Андрій Богдан проводить вільний від роботи час та скільки грошей (чесно зароблених) витрачає на відпочинок. Але я чітко усвідомлюю, що певні обмеження існують на всіх рівнях буття. Від мікро да макро, від дрібних соціальних до вагомих політичних.
Про це пише publikatsiya.pp.ua ссилаючись на startko.co.ua
Наприклад, одружений чоловік не може проводити вільний час у компанії повій. Точніше може тільки один раз. Після якого отримає кастрюлю в голову та заяву на розлучення. Репліки про чесно зароблені гроші у таких випадках не рятують… Міністр оборони України не має права їздити на рибалку з міністром оборони ДНР. А якщо це зробить, то жоден адвокат не посміє в суді сказати, що карасів побратими підсікали у вільний від роботи час.
Історія з Сен-Тропе мене обурила по одній причині. В моєму уявленні, очільник президентського офісу не може гуляти на весіллі з одіозними представниками старої системи, проти якої я голосував на виборах. В Україні дуже багато простих і непростих юристів, але тільки Андрія Довбенка чомусь називають “смотрящім” у міністерстві юстиції. Саме з його іменем пов”язують корупційні та рейдерські скандали. Масові арешти “чорних реєстраторів”, здійснені Бакановим, це лише нижчя ланка злочинної вертикалі мінюсту. І якщо голова ОП відпочиває на весіллі вищої ланки, то перспективи розслідування гучної кримінальної схеми виглядають сумнівно. Як і перспективи загальнодержавних змін в цілому.
Ось що бентежить мене, громадянина-антипорохобота. А не кількість грошей, витрачених паном Андрієм у вільний від роботи час.