Після весілля, батьки чоловіка залишили нам велику свою квартиру, а самі переїхали жити в мою однокімнатну. Вони говорили, так як ми молоді, і з часом появляться діти, то нам буде краще у більшій квартирі.
Так ми прожили 10 років, поки Ігор собі не знайшов молоденьку коханку, сказавши, що я йому вже надоїла, і він хоче молодшої жінки. Його коханка не мала власного житла, а жила на орендованій квартирі. Ігор зібрав речі, і пішов жити до неї. А за місяць часу подзвонив до мене і сказав:
– А, давай, мої батьки переїдуть жити до тебе з сином. Вони будуть вам допомагати, і тобі буде легше. А я зі своєю дівчиною переїду у твою квартиру, адже орендувати житло дуже дорого.
Я була шокована від пропозиції чоловіка. Я, звісно, нічого поганого не можу сказати про батьків Ігора. Вони досить хороші люди, але чому я повинна жити з ними?
Тоді я вирішила, що переїду жити з сином у свою однокімнатну квартиру, а батьки нехай повертаються у свою велику. Колишній чоловік з молоденькою дівчиною на валізах: вони живуть то у батьків колишнього чоловіка, то на орендованій квартирі.
З сином удвох ми стали жити спокійно, хоча в маленькій, але затишній квартирі …