Інше

Якщо я ще раз почую від твоєї матері на свою адресу хоч найменшу образу, то ти вилетиш звідси, як пробка! – І сина ніколи більше не побачиш! – Я тебе попередила, – суворо відповіла дружина

- by Avtor+

– Валеро, синочку, ти знову схуд? Тебе дружина взагалі не годує? Он як вона свекруху зустрічає – стіл порожній, – Валентина Петрівна з порога почала дорікати Олі. – Мамо, вибачте. …

Поділись з друзями...
Якщо я ще раз почую від твоєї матері на свою адресу хоч найменшу образу, то ти вилетиш звідси, як пробка! – І сина ніколи більше не побачиш! – Я тебе попередила, – суворо відповіла дружина Read More
Інше

Я на Михайла глянула і стерпла – без зубів. – Щоб до стоматолога йти треба гроші мати, – сказала нам невістка. Ми витягнули все, що на пам’ятники складали, бо молодий ще, ну як без зубів ходити. А на другий день після Великодня так вийшло, що ми до них в гості приїхали. Вся квартира заставлена технікою, у вітальні красувався новий диван і телевізор. – Та все це в кредит. В нас же грошей нема!, – розвела руками Поліна. Я вже казала, як син не почне ті зуби робити, я їм і копійки більше не дам!

- by Avtor+

Дуже вона була мила, симпатична, а найголовніше, покірлива і тихенька. Коли вони з Михайлом приїжджали до нас в село, я налюбуватися ними не могла. Працювала невістка на базарі, але на …

Поділись з друзями...
Я на Михайла глянула і стерпла – без зубів. – Щоб до стоматолога йти треба гроші мати, – сказала нам невістка. Ми витягнули все, що на пам’ятники складали, бо молодий ще, ну як без зубів ходити. А на другий день після Великодня так вийшло, що ми до них в гості приїхали. Вся квартира заставлена технікою, у вітальні красувався новий диван і телевізор. – Та все це в кредит. В нас же грошей нема!, – розвела руками Поліна. Я вже казала, як син не почне ті зуби робити, я їм і копійки більше не дам! Read More
Інше

З холодильника почали пропадати продукти! Причому зникали вони в таких мізерних кількостях, що це було помітити не просто, якби Дмитро не жив один

- by Avtor+

Дмитро ніколи раніше не був такий задоволений своєю покупкою. Просторий будинок із шістьма кімнатами, лазнею та гаражем – що могло бути краще? А ще там було горище, яке за бажання …

Поділись з друзями...
З холодильника почали пропадати продукти! Причому зникали вони в таких мізерних кількостях, що це було помітити не просто, якби Дмитро не жив один Read More
Інше

Наталка мила посуд після вчорашнього застілля. Вчора у гості приїжджала сестра чоловіка.  Раптом пролунав телефонний дзвінок. Дзвонила двоюрідна сестра Сашка Тетяна. – Наталю, привіт, – привіталася Тетяна. – Привіт, – відповіла Наталка. Поговорили, поділились новинами. А потім, Таня ненароком запитала: – Наталю, чула у вас гості вчора були? – Так, Люба з сім’єю приїжджали, а що? – здивувалася вона. – Я повинна тобі дещо розповісти, – раптом почала Таня. – Я повинна розповісти, що мені сказала Люба. – А це вже цікаво, – сказала Наталя і застигла в очікуванні

- by Avtor+

Наталка розплющила очі. Тиша… Тільки дрібний, неприємний дощ барабанить по даху на вулиці. Всі ще сплять. Молода жінка, посміхаючись перевела погляд на годинник. Ну звичайно. Ось що означає звичка. Пів …

Поділись з друзями...
Наталка мила посуд після вчорашнього застілля. Вчора у гості приїжджала сестра чоловіка.  Раптом пролунав телефонний дзвінок. Дзвонила двоюрідна сестра Сашка Тетяна. – Наталю, привіт, – привіталася Тетяна. – Привіт, – відповіла Наталка. Поговорили, поділились новинами. А потім, Таня ненароком запитала: – Наталю, чула у вас гості вчора були? – Так, Люба з сім’єю приїжджали, а що? – здивувалася вона. – Я повинна тобі дещо розповісти, – раптом почала Таня. – Я повинна розповісти, що мені сказала Люба. – А це вже цікаво, – сказала Наталя і застигла в очікуванні Read More
Інше

Ганна сиділа на кухні, пила чай і переглядала новини, як зазвичай. Раптом пролунала тривожна мелодія дзвінка. – Хто це може бути? Я ж не чекала гостей… – подумала вона. Вставши зі стільця, Ганна пішла до дверей. На порозі стояла її донька. – Оксано?! Чому так пізно? – здивовано запитала Ганна. – Мамо, впустиш мене? – тихо промовила Оксана. – Звісно, заходь, – усміхнулась Ганна, але одразу помітила, що донька виглядає дуже засмученою. – Оксано, що сталося? – запитала вона з тривогою в голосі. – Сталося, мамо, і не просто так, – прошепотіла Оксана, намагаючись стримати сльози, і повільно почала розповідати. Ганна вислухала її і застигла від того, що почула

- by Avtor+

– Доню, що ж тобі не так було? Невже батько заманив дорогими подарунками? — плакала Ганна, спостерігаючи за дочкою, яка спритно клала речі в дорожню сумку. – Та знаєш, мамо, …

Поділись з друзями...
Ганна сиділа на кухні, пила чай і переглядала новини, як зазвичай. Раптом пролунала тривожна мелодія дзвінка. – Хто це може бути? Я ж не чекала гостей… – подумала вона. Вставши зі стільця, Ганна пішла до дверей. На порозі стояла її донька. – Оксано?! Чому так пізно? – здивовано запитала Ганна. – Мамо, впустиш мене? – тихо промовила Оксана. – Звісно, заходь, – усміхнулась Ганна, але одразу помітила, що донька виглядає дуже засмученою. – Оксано, що сталося? – запитала вона з тривогою в голосі. – Сталося, мамо, і не просто так, – прошепотіла Оксана, намагаючись стримати сльози, і повільно почала розповідати. Ганна вислухала її і застигла від того, що почула Read More
Інше

Ольга задумливо дивилася у вікно. Цілий день ішов дощ. Раптом її собачка насторожено підбігла до вхідних дверей і загавкала. Ольга глянула у вікно, але через дощ нічого не було видно. – Ну ходімо, глянемо, що там, сказала вона. Ольга надягла шапочку, куртку, чоботи, і вийшла на двір. Собачка з гавкотом вибігла за хвіртку. – Напевно, там хтось є, – подумала жінка. Собачка побігла вниз, до річки. Ольга поспішила за нею і раптом побачила чорний джип. Ольга обережно підійшла до машини, зазирнула за неї й ….

- by Avtor+

Ольга задумливо дивилася у вікно. Ще ввечері пішов осінній дощ, і все не переставав. Але терпкий аромат свіжої кави наповнював будинок теплом і затишком. Сьогодні з погодою не пощастило, тож …

Поділись з друзями...
Ольга задумливо дивилася у вікно. Цілий день ішов дощ. Раптом її собачка насторожено підбігла до вхідних дверей і загавкала. Ольга глянула у вікно, але через дощ нічого не було видно. – Ну ходімо, глянемо, що там, сказала вона. Ольга надягла шапочку, куртку, чоботи, і вийшла на двір. Собачка з гавкотом вибігла за хвіртку. – Напевно, там хтось є, – подумала жінка. Собачка побігла вниз, до річки. Ольга поспішила за нею і раптом побачила чорний джип. Ольга обережно підійшла до машини, зазирнула за неї й …. Read More
Інше

Виходила заміж за одного з кращих хлопців на селі. Зять єхuдно зареготав: «О, ні! Старе дрантя ремонтувати не буде! Усе нове завезе. І невдовзі повикидав з хати меблі, які пoкiйнuй Микола виготовив своїми руками. Станіслава голосила за меблями, як за пoкiйникoм. Микола всю дyшy вкладав у них

- by Avtor+

Ми ще можемо бути щасливими” Я помітила її того дня зовсім випадково, на залізничному вокзалі, коли довго чекала на свій потяг. Худенька жінка середніх років, невеликого зросту, одягнена в тоненький …

Поділись з друзями...
Виходила заміж за одного з кращих хлопців на селі. Зять єхuдно зареготав: «О, ні! Старе дрантя ремонтувати не буде! Усе нове завезе. І невдовзі повикидав з хати меблі, які пoкiйнuй Микола виготовив своїми руками. Станіслава голосила за меблями, як за пoкiйникoм. Микола всю дyшy вкладав у них Read More
Інше

– Мамо, з пам’ятником для тата доведеться трохи почекати, – сказав мені син. – Я витратив гроші, які ти вислала, щоб відправити свою дружину і дітей до Домінікани, – додав він. Я ледве не втратила свідомість. – Як? Вони відпочивають? Я ж обіцяла собі, що до другої річниці вже встигну встановити пам’ятник Степану! Василю, ти мене підвів! – Мамо, а ти нас не підвела? Татові вже нічого не треба, а от ми, живі, потребуємо відпочинку, щоб зберегти здоровий глузд. Ти ж не балуєш нас євро з Італії, тому я вирішив вирішити це питання таким чином

- by Avtor+

– Мамо, з пам’ятником для тата мусиш трішки почекати, сказав мені син. – Я дружину і дітей за гроші, які ти вислала, в Домінікану відправив. Я ледь зі стільця не …

Поділись з друзями...
– Мамо, з пам’ятником для тата доведеться трохи почекати, – сказав мені син. – Я витратив гроші, які ти вислала, щоб відправити свою дружину і дітей до Домінікани, – додав він. Я ледве не втратила свідомість. – Як? Вони відпочивають? Я ж обіцяла собі, що до другої річниці вже встигну встановити пам’ятник Степану! Василю, ти мене підвів! – Мамо, а ти нас не підвела? Татові вже нічого не треба, а от ми, живі, потребуємо відпочинку, щоб зберегти здоровий глузд. Ти ж не балуєш нас євро з Італії, тому я вирішив вирішити це питання таким чином Read More
Інше

Мирося давно не була вдома. Шкодувала тратити гроші на поїздки. Зароблені євро відсилала додому. Там чекали чоловік, донька, хвoра сестра. Історія української заробітчанки

- by Avtor+

Мирося вже дуже давно не була вдома. Шкодувала тратити гроші на поїздки. Зароблені євро відсилала додому. Там чекали на її допомогу чоловік, донька, хвора сестра. На шостому році заробітчанського життя …

Поділись з друзями...
Мирося давно не була вдома. Шкодувала тратити гроші на поїздки. Зароблені євро відсилала додому. Там чекали чоловік, донька, хвoра сестра. Історія української заробітчанки Read More
Інше

За 20 років роботи в Італії Світлана усього надивилася і тепер знала, як хоче жити далі. Та те, що вона побачила, звело всі її 20-річні плани нанівець. Серце розривалося від бoлю. Що робити далі?

- by Avtor+

Сину. Не таким я сподівалася тебе побачити. Не для того я так тяжко ці 20 років працювала в Італії. Світлана йшла вулицею чужого села, сльози котилися по її щоках, та …

Поділись з друзями...
За 20 років роботи в Італії Світлана усього надивилася і тепер знала, як хоче жити далі. Та те, що вона побачила, звело всі її 20-річні плани нанівець. Серце розривалося від бoлю. Що робити далі? Read More