Я соромилася своїх сільських батьків, облупленої хати і курей, які ходять де їм заманеться, бо немає огорожі. Ось тому і не знайомила свого Тараса з батьками. Я хотіла, щоб він ставився до мене, як до панянки, а не дівчини з села. Але одного дня це таке відбулося. Спершу я поїхала в село сама, щоб розвідати обстановку і дещо відкоригувати. Вже разом з Тарасом до хати ми не доїхали. Прийшлось батькові свій трактор заводити. Скільки ж я “наїлася” ганьби

Я соромилася своїх сільських батьків, облупленої хати і курей, які ходять де їм заманеться, бо немає огорожі. Ось тому і не знайомила свого Тараса з батьками. Я хотіла, щоб він …

Поділись з друзями...
Я соромилася своїх сільських батьків, облупленої хати і курей, які ходять де їм заманеться, бо немає огорожі. Ось тому і не знайомила свого Тараса з батьками. Я хотіла, щоб він ставився до мене, як до панянки, а не дівчини з села. Але одного дня це таке відбулося. Спершу я поїхала в село сама, щоб розвідати обстановку і дещо відкоригувати. Вже разом з Тарасом до хати ми не доїхали. Прийшлось батькові свій трактор заводити. Скільки ж я “наїлася” ганьби Read More

Віро Павлівно, а ви вже після весілля будете вирішувати з житлом для нас? – сказала мені майбутня невістка, коли прийшла до нас на Миколая, бо мій чоловік Микола, і ми завжди трішки в цей день святкуємо. – Що ти маєш на увазі, Уляно? – перепитала я, хоч у мене вже щось недобре защеміло в серці. – Ну як що? Іван – ваш єдиний син, а я, самі знаєте, бо поруч у селі живемо, з бідної сім’ї. Мені помочі чекати немає від кого. Ось на вас одна й надія. То як, ви нам пів хати віддасте, чи купите квартиру в місті?

– Віро Павлівно, а ви вже після весілля будете вирішувати з житлом для нас? – сказала мені майбутня невістка, коли прийшла до нас на Миколая, бо мій чоловік Микола, і …

Поділись з друзями...
Віро Павлівно, а ви вже після весілля будете вирішувати з житлом для нас? – сказала мені майбутня невістка, коли прийшла до нас на Миколая, бо мій чоловік Микола, і ми завжди трішки в цей день святкуємо. – Що ти маєш на увазі, Уляно? – перепитала я, хоч у мене вже щось недобре защеміло в серці. – Ну як що? Іван – ваш єдиний син, а я, самі знаєте, бо поруч у селі живемо, з бідної сім’ї. Мені помочі чекати немає від кого. Ось на вас одна й надія. То як, ви нам пів хати віддасте, чи купите квартиру в місті? Read More

Ірина переїхала в нову квартиру, і одразу взялася розбирати коробки з речами. – Так, пора вже й перекусити, – добряче напрацювавшись подумала вона. У новому великому холодильнику, була лише вода в пляшках, пачка вершкового масла та упаковка яєць. – Не густо, – зітхнула Ірина. – Доведеться вечеряти в кафе. Жінка швидко зібралася, і вже хотіла було вийти з квартири, як раптом у двері подзвонили, гучно і наполегливо. – А це ще хто? – здивувалася вона. Ірина відчинила двері, і заціпеніла, побачивши несподіваного гостя…

Ірина щойно повернулася з подорожі в теплу сонячну країну, де провела майже місяць. Так захотілося відволіктися від цих проблем, пов’язаних з розлученням і поділом майна. Вона із задоволенням відзначила, увійшовши …

Поділись з друзями...
Ірина переїхала в нову квартиру, і одразу взялася розбирати коробки з речами. – Так, пора вже й перекусити, – добряче напрацювавшись подумала вона. У новому великому холодильнику, була лише вода в пляшках, пачка вершкового масла та упаковка яєць. – Не густо, – зітхнула Ірина. – Доведеться вечеряти в кафе. Жінка швидко зібралася, і вже хотіла було вийти з квартири, як раптом у двері подзвонили, гучно і наполегливо. – А це ще хто? – здивувалася вона. Ірина відчинила двері, і заціпеніла, побачивши несподіваного гостя… Read More

Микола поїхав у село до своєї бабусі Олі. Цілий день він порався по-господарству і дуже втомився. Наступного дня Микола прокинувся від смачного запаху пиріжків. Він швидко встав з ліжка, але на кухню не пішов, а вийшов на подвір’я. Микола набрав води з колодязя, вмився, розімʼявся і поспішив на кухню до баби Олі. Чоловік підійшов до дверей кухні, і раптом зрозумів, що баба Оля там явно не одна… – Мабуть сусіди зайшли в гості, – подумав Микола й відкрив двері. Він глянув хто сидів за столом і …

– Лілечко, а давай у село поїдемо, га?! – сказав Микола дружині. – До бабусі. Ох вона буде рада! Та й Андрійко давно проситься, ми ж там уже три роки …

Поділись з друзями...
Микола поїхав у село до своєї бабусі Олі. Цілий день він порався по-господарству і дуже втомився. Наступного дня Микола прокинувся від смачного запаху пиріжків. Він швидко встав з ліжка, але на кухню не пішов, а вийшов на подвір’я. Микола набрав води з колодязя, вмився, розімʼявся і поспішив на кухню до баби Олі. Чоловік підійшов до дверей кухні, і раптом зрозумів, що баба Оля там явно не одна… – Мабуть сусіди зайшли в гості, – подумав Микола й відкрив двері. Він глянув хто сидів за столом і … Read More

Микола поїхав у село, оглянути будинок свого покійного дідуся. Пройшовшись по хаті, чоловік дуже здивувався – ніде не було пилу! А в будинку уже кілька років ніхто не жив! Здавалося, наче тут хтось був… Раптом з підвалу почувся якийсь гуркіт. Микола аж стрепенувся й повільно пішов туди. Спустившись у підвал, він намацав у кишені телефон й увімкнув ліхтарик. У дальньому правому кутку по підлозі було щось в’язке. Чоловік здогадався, що хтось впустив банку з варенням з дідусевих запасів. Підійшовши ближче до стелажа, на якому зазвичай стояли банки з грибами, Микола зупинився й оторопів від побаченого…

Лежачи на дивані, Микола журився, що якби не розлучився з дружиною два роки тому, то зараз у них могли б народитися діти, і йому не довелося б проводити відпустку на …

Поділись з друзями...
Микола поїхав у село, оглянути будинок свого покійного дідуся. Пройшовшись по хаті, чоловік дуже здивувався – ніде не було пилу! А в будинку уже кілька років ніхто не жив! Здавалося, наче тут хтось був… Раптом з підвалу почувся якийсь гуркіт. Микола аж стрепенувся й повільно пішов туди. Спустившись у підвал, він намацав у кишені телефон й увімкнув ліхтарик. У дальньому правому кутку по підлозі було щось в’язке. Чоловік здогадався, що хтось впустив банку з варенням з дідусевих запасів. Підійшовши ближче до стелажа, на якому зазвичай стояли банки з грибами, Микола зупинився й оторопів від побаченого… Read More

Майже через 20 років у родину повернувся чоловік. Тільки син Павло не хоче його приймати

У 18 років я завагітніла від хлопця Марка. Ми ще у садку гралися, що станемо чоловіком та жінкою. І от виросли, закохалися і почали зустрічатися. А через 3 місяці я дізналася, …

Поділись з друзями...
Майже через 20 років у родину повернувся чоловік. Тільки син Павло не хоче його приймати Read More

Мами не стало в Польщі і щоб її перевести, потрібні були чималі кошти. Але односельчани миттю нас виручили, зібравши необхідну суму. З того часу минуло вже сім років. Ми з сестрою стали на ноги, хоча було дуже важко. І ось недавно людина, яку я прекрасно знаю, випадково під світлиною написала “коментар”. “Ми всім село гроші збирали, а вони з сестрою по ресторанах шикують”. Благо, я встигла зробити скрін

Мами не стало в Польщі і щоб її перевести, потрібні були чималі кошти. Але односельчани миттю нас виручили, зібравши необхідну суму. З того часу минуло вже сім років. Ми з …

Поділись з друзями...
Мами не стало в Польщі і щоб її перевести, потрібні були чималі кошти. Але односельчани миттю нас виручили, зібравши необхідну суму. З того часу минуло вже сім років. Ми з сестрою стали на ноги, хоча було дуже важко. І ось недавно людина, яку я прекрасно знаю, випадково під світлиною написала “коментар”. “Ми всім село гроші збирали, а вони з сестрою по ресторанах шикують”. Благо, я встигла зробити скрін Read More

Ми з братом вже дорослі, маємо свої родини, але дуже любимо свого сімдесятирічного батька, який живе сам – матусі нашої вже немає.Я приходжу до тата в неділю. Готую їжу на чотири дні. Роблю вологе прибирання, винесу сміття та зганяю до магазину. Брат до батька у середу. Робить те саме, що і я. Тато у нас ще активний та енергійний. Зате чомусь не здатний засунути брудний одяг у пральну машину. І зварити суп. Ми бачимо, що у побутових питаннях батько до наївності безпорадний

Ми з братом вже дорослі, маємо свої родини, але дуже любимо свого сімдесятирічного батька, який живе сам – матусі нашої вже немає. Я приходжу до тата в неділю. Готую їжу …

Поділись з друзями...
Ми з братом вже дорослі, маємо свої родини, але дуже любимо свого сімдесятирічного батька, який живе сам – матусі нашої вже немає.Я приходжу до тата в неділю. Готую їжу на чотири дні. Роблю вологе прибирання, винесу сміття та зганяю до магазину. Брат до батька у середу. Робить те саме, що і я. Тато у нас ще активний та енергійний. Зате чомусь не здатний засунути брудний одяг у пральну машину. І зварити суп. Ми бачимо, що у побутових питаннях батько до наївності безпорадний Read More

Натрапила на цей чудо-рецепт випадково і тепер готую «Наполеон» тільки на сковороді

Необхідні інгредієнти Для тіста: борошно – 3 склянки цукор – 1 склянка; масло вершкове – 2 ст. ложки; яйця – 3 шт.; сода – 2/3 ч. ложки; сіль – щіпка; …

Поділись з друзями...
Натрапила на цей чудо-рецепт випадково і тепер готую «Наполеон» тільки на сковороді Read More

– Мамо, там якісь дядькu до нас прuїхали, – син Марини Олежик прибіг до неї на кухню. – Вони дуже здuвувалися, що ми тут разом з тобою жuвемо! Марина якраз варuла борщ. Вона вuтерла руки кухонним рушником і здuвовано глянула на свого сина. – Що там ще за дядька? – пробурмотіла жінка і вийшла на ґанок. – Доброго дня! – привіталась Марина з чоловіками. Вона не знала, хто вони такі. – Здрастуйте, – відповів один із чоловіків і здивовано глянув на Марину. – Вибачте, а що ви тут робите? Ви хто взагалі така?

На вечір почала збиратися гроза, а з обіду вже парило. Чорна хмара повільно насувалася, закриваючи сонце. Ось-ось зовсім потемніє й лине дощ. Марина вибігла у двір і спішно почала знімати …

Поділись з друзями...
– Мамо, там якісь дядькu до нас прuїхали, – син Марини Олежик прибіг до неї на кухню. – Вони дуже здuвувалися, що ми тут разом з тобою жuвемо! Марина якраз варuла борщ. Вона вuтерла руки кухонним рушником і здuвовано глянула на свого сина. – Що там ще за дядька? – пробурмотіла жінка і вийшла на ґанок. – Доброго дня! – привіталась Марина з чоловіками. Вона не знала, хто вони такі. – Здрастуйте, – відповів один із чоловіків і здивовано глянув на Марину. – Вибачте, а що ви тут робите? Ви хто взагалі така? Read More