Лідія Вікторівна розповідала про свого сина. Днями він їй подзвонив, а вона навіть не хотіла його слухати. Скільки разів бідна жінка попросила приїхати, все даремно! А тепер він думає, що мати скоро пoмpе, з’явився …
Його звуть Михайло. Йому 36 років. У нього сім’я, і вони живуть окремо.
У дитинстві батьки його балували. Мама і тато любили свого довгоочікуваного сина, купували все, що попросить, робили все, що він захоче. Батько іноді намагався його покарати, але той відразу ж біг до матері. Лідія Вікторівна ніколи не дозволяла цього, говорила: «він же дитина, не можна». Але ця дитина виросла такою же примхливою і безкарною. Джерело
Він знайшов собі дружину, нехай і не красуню, але поступливу. Вона готова була на все заради чоловіка. Готувала, прибирала, прала, працювала. Одним словом, служниця.
Дружина весь день працювала, а чоловік сидів удома. 2 роки працював колектором, потім втомився, звільнився. Навіщо працювати, якщо дружина все одно дає гроші? Та й жили вони в квартирі дружини, яка дісталася їй від бабусі.
Поступово Михайло почав забувати про батьків. Не дзвонив, не приходив. Мати дзвонила, просила відвідати батька, коли він лежав в лікapні. Ні в лікapню, ні на поxopон він не прийшов. Сказав, що приxвoрів …
Поступово здоров’я Лідії Вікторівни почав погіршуватися. Вік, все-таки … За весь цей час, показ вона лежала, Михайло тільки один раз приїхав до неї, і то попросив гроші на нову машину.
Лідія Вікторівна віддала останні заощадження, що залишилися у неї. Знає адже, мама хворіє, але все одно просить таке …
Мати терпіла таку поведінку сина, а потім раз і плюнула на все, почала шукати собі помічницю.
У неї була сусідка. Донька цієї сусідки недавно закінчила університет і працювала соцпрацівником. Звали її Катя. Лідія Вікторівна зв’язалася з Катею.
– Катрусю, донечко, мені потрібна твоя допомога. Можеш раз на тиждень купувати мені продукти і привозити до мене додому? Я буду платити за це.
– Ви що, Лідія Вікторівна, звичайно допоможу. І гроші мені не потрібні. Мої батьки з вами давно дружать, соромно ж …
З цього дня Катя стала допомагати жінці. Вона прекрасно знала про її стосунки з сином і переживала за літню сусідку. Катя стала для Лідії Вікторівни справжньою помічницею: купувала продукти і лiки, готувала їжу, прибирала вдома і іноді гуляла з нею у дворі.
Побачивши це, Лідія Вікторівна написала заповіт і залишила цій дівчині свою домівку. Вона не хотіла приймати цей подарунок, але літня жінка була налаштована рішуче.
Дізнавшись, що мати залишив свою квартиру незнайомої дівчини, Михайло подзвонив їй з претензіями. Лідія Вікторівна уважно слухала, а потім відповіла:
– Що заслужив, те й отримав, сину …
Як ви гадаєте, чи правильно вчинила жінка?