Влітку 2017 року Олесь Терещенко повідомив, що у нього рак. Доти він уже кілька років боровся із хворобою. Називав її викликом, не вироком. Друзі розповідають, що усміхався до останнього.
Минулоріч 12 березня телеведучий помер. У нього залишилися дружина та двоє синів. Олесю Терещенку було 43 роки, пише gazeta.ua.
Він був родом з Донецька. Любов до журналістики зародилася в ньому ще з дитинства. Його батько Володимир Терещенко теж був журналістом – кореспондентом УТ на Донеччині. Саме на батьківський професійний магнітофон Олесь із братом записували свої перші гумористичні програми. Під час навчання у середній школі він відвідував школу журналістики Донецького університету. В останньому класі хлопець їздив із батьком на зйомки.
Пізніше закінчив факультет журналістики Київського національного університету ім. Тараса Шевченка. Мріяв підняти державне телебачення на новий рівень. Вже на четвертому курсі працював у програмі “Післямова” Олександра Ткаченка.
У складі нової команди “Післямови” в 1997 році разом з колегами створив Телевізійну службу новин на каналі “1+1”. Рік по тому Терещенко провів свій перший випуск новин – знімальна група залила студійні декорації шампанським, вітаючи колегу з дебютом. Поєднував ефіри з керівництвом міжнародним відділом новин, репортажами з багатьох країн світу, документальними фільмами у “ТСН-особливий погляд”, спеціальними прямоефірними проектами.
Після Помаранчевої революції Олесь очолив і став ведучим тижневика “ТСН. Підсумки”. Але у 2008 покинув посаду ведучого основного випуску “ТСН” через зміну власника і редакційну політику “1+1”.
З січня 2009-го працював на Першому Національному. Вів головні випуски новин (до 2010-го), а згодом пішов у ток-шоу “Про головне”, яке триває й досі на UA:Першому.
Мав плани щодо нового проекту на Суспільному у 2018 році, але не судилося.