Найкращі заробітки.
На Різдвяні свята зустрічаюся із земляками на Рівненщині.
За столиком у кафе нас четверо.
Тільки я працюю в Україні.
Решта дівчат їздять на заробітки в Європу.
– Найкраще працювати в Італії – каже Світлана.
– Рим – місто мрій. Тепло, море поряд, люди ввічливі, зарплата висока.
Нічого такого незвичного там не примушують робити. Прибрала, їсти зварила, покупки зробила – і все, вільна.
– У Чехії теж добре, – додає Валентина.
Прибирає в приватному секторі.
– Працівник захищений законом. Не буває такого, що на гроші “кидають”.
Чіткі відпустки, робоча віза.
Та і країна гарна.
– А я Польщу ні на які Італії не проміняю, – говорить Юлія. Понад п’ять років щоліта їздить на заробітки.
– Близько, і мова легка – за місяць розмовляєш із поляками на рівних.
Робочу візу легко дають.
Пропозицій – море.
Від заводів до готелів.
Вибирай, що хочеш.
Українські робітники на вагу золота. Поляки працюють в Австрії, Німеччині.
– Не сваріться, найкращі заробітки – в Україні, – за столик підсідає Олена.
– Була я на заробітках у Європі.
Там хоч би хто лишив понаднормові гроші за добру роботу.
Все фіксовано. Багатії жодного євро на чай не лишать. А наші – щедрі.
Оплачують чек і зверху дають половину з нього.
За три місяці на автомобіль заробила.
Олена йде. Цікавлюсь у дівчат, де вона працює.
– Офіціанткою. На лижному курорті Буковель, – відказують.