Олена поверталась із роботи після насиченого трудового дня. Погода була чудовою: весняне сонечко зігрівало землю після довгих холодних місяців, тож вечори з кожним днем ставали теплішими. Дівчина вийшла на кілька зупинок раніше та вирішила прогулятися.
З приходом тепла на вулицях стало значно жвавіше: молоді парочки, тримаючись за руки, мило про щось щебетали; школярі, в передчутті довгих літніх канікул, бігли тротуарами про щось голосно сміялися. Олена любила спостерігати за природою, що прокидається. Весна для неї була певним стартом для нових звершень.
Олена, не помітила, як швидко вона дісталася додому. Почало сутеніти, і повітря стало прохолодніше. Це був ідеальний момент, щоб зайти додому та зігрітися на кухні з чашкою гарячого чаю.
Дівчина тихенько пройшла до квартири. Чоловік Андрій не вийшов їй назустріч, як це завжди було. Натомість, Олена чітко почула, як він розмовляє з кимось у спальні. Вона підійшла ближче і почула деякі уривки розмови.
– Я тобі точно говорю. Олена не вникатиме в цю паперову тяганину, все одно нічого не розуміє. Думаєш, я жив би з нею всі ці роки, якби у мене не було плану? – Чоловік з кимось обговорював Олену.
Дівчина затамувала подих і вирішила не видавати свою присутність.
– Мамо, думаєш, я сам не розумію, як важливо оформити квартиру на тебе? Якщо ця дурниця захоче оформити все на своє ім’я, то не бачити мені моїх грошей ніколи. Послухай мене, – продовжив Андрій. – Я чудово розумію, що мій максимум після розлучення – половина квартири. Але що з цим робити? Коли ми з Оленою остаточно визначимось із квартирою, я просто скажу їй, що всім оформленням займуся сам. А там квартиру швиденько оформимо на тебе. Тільки врахуй, мам, що або дарчу, або розписку ти мені в будь-якому разі напишеш.
Олена не вірила своїм вухам. Вона щось думала, що чоловік ховається і шепочеться у неї за спиною, щоб підготувати сюрприз до її тридцятиріччя, а тут таке. Все стало зрозумілим і очевидним. Олені стало гидко від почутого, тому вона на п’ятах розгорнулася і пішла геть від спальні, вдавши, що тільки-но зайшла додому.
У голові різко промайнула сотня думок. Виходить, Андрій планує оформити на себе квартиру, яку найближчим часом вони планували придбати разом. Напевно, якби гроші лежали вдома, то він давно провернув цю аферу. Однак, оскільки кошти кожного із подружжя надходили на окремий накопичувальний рахунок, зробити це було непросто. Андрій мав доступ тільки до свого рахунку.
Олена дуже добре пам’ятає, як два роки тому чоловік влаштував скандал через те, що вона запропонувала зберігати гроші в банку, замість того, щоб знімати щомісяця готівку.
Вночі, коли Андрій заснув, дівчина обмірковувала план подальших дій. Насправді варіантів було не так багато. Олена чудово розуміла мотиви Андрія, адже левова частка грошей за квартиру належала їй.
Коли бабуся Олени померла, їй було лише п’ятнадцять. Вона залишила спадщину Катерині Іванівні – матері дівчини. Це була квартира, яка розташовувалась у старому будинку. Катерина Іванівна вирішила її продати, а частину грошей відкласти для доньки, щоб у старшому віці мала хороший старт для покупки свого житла.
Коли Олена дізналася, то відкрила рахунок, на який нараховувалися відсотки, і почала щомісяця переводити туди частину своєї зарплати. У них із Андрієм була домовленість, що кожного місяця вони відкладатимуть певну суму грошей на свій рахунок. Оскільки їхні доходи були приблизно однаковими, це рішення здалося справедливим.
Олена прийняла остаточне рішення та швидко піднялася з ліжка. Весь цей тиждень дівчина тільки й робила, що переглядала оголошення про продаж квартир. Андрію дівчина говорила, що дуже зайнята на роботі, а сама вечорами їздила дивитися слушні варіанти.
До кінця тижня вона придивилася до непоганої двоєчки. Будинок не новий, але сама квартира дуже простора та затишна. Звичайно, можна було б доглянути квартиру у новобудові, але тоді довелося пожертвувати метрами.
У квартирі був зроблений скромний ремонт, всю необхідну для життя техніку минулі господарі залишали, бо переїжджали в інше місто. у цю квартиру.
Олена розуміла, що без згоди чоловіка не зможе оформити іпотеку, а всієї суми у неї не було – не вистачало приблизно третини. Коли Катерина Іванівна дізналася від дочки про ситуацію, то обіцяла допомогти. Пенсія не за горами, а з такими виплатами прожити на старості буде важко, тому вони з батьком Олени помалу копили щомісяця.
Це було важким рішенням, тому що Лені було ніяково користуватися добротою батьків. Але вона пообіцяла повернути борг якнайшвидше. Оскільки купівля відбувалася без рієлтора, то угода пройшла дуже швидко. А Андрій досі ні про що не підозрював.
Протягом двох тижнів він чудово бачив, як байдуже чоловіка ставиться до купівлі нової квартири, і вважав, що обдурити її не складе величезної праці.
– Слухай, час би вже визначитися з квартирою. Скоро літо — найкращий час для ремонту, – сказав Андрій за вечерею.
– Я вже визначилася, – байдуже відповіла Олена.
– У сенсі? – Андрій примружився.
– У сенсі вже купила квартиру, – відрізала вона.
– Я чогось не зрозумію… Що ти зробила? – Підвищив голос Андрій.
– Купила квартиру, – відповіла Олена. – Батьки додали грошей, тож я оформила її на свою матір.
– Хочеш сказати, ти зробила це за моєю спиною? – розлютився чоловік.
– А чому б і ні?-не відриваючись від вечері, відповіла Олена.
– Звідки ти дізналася? – Андрій зблід.
– Інтуїція, – уїдливо прошипіла Олена. – До речі, я чекала на цю розмову. Завтра ми поїдемо подавати заяву на розлучення.
Андрій був занурений у свої думки, немов не чув фрази про розлучення. Чоловіка найбільше непокоїло, що тепер із його скромними заощадженнями він ще довго не зможе дозволити купити нову квартиру. Він відчув, як його план зруйнувався в одну мить, і не знав, як із цим впоратися.
“Як вона дізналася?” — ця думка не давала йому спокою. Йому було ніяково запитувати, і він не розумів, чи це було збігом, чи він десь припустився помилки. Втім, зараз це вже не мало значення. Олена, не вимовляючи жодного слова, методично складала свої речі у валізу, ніби вона робила це щодня.
– Я повідомила господині квартири, що їду, і тепер тут залишиться один мешканець. Далі вирішуй сам, залишатись тобі чи шукати щось інше. Ось ключі, – Олена залишила зв’язок ключів на тумбочці біля вхідних дверей. – Завтра о десятій чекаю на тебе.
Вона пішла, тихо прикривши за собою двері, залишивши Андрія збентежено. Усе сталося так швидко, що він не встиг нічого зрозуміти. Як могло статися, що він, стратег та геніальний планувальник, опинився у такій ситуації? Чоловік подався на кухню, дістав з шафи почату пляшку коньяку і весь вечір пив, розмірковуючи про свою поразку, доки пляшка не спорожніла.
Наступного ранку він не прийшов у призначений час, сподіваючись, що без його присутності Олена нічого не зробить. Але вона все одно подала заяву на розлучення, і за місяць їх розвели.
Олена спочатку жила з батьками, намагаючись відновити душевну рівновагу. Влітку вона переїхала до нової квартири, вирішивши почекати з ремонтом, бо важливіше було виплатити борг батькам. Життя дівчини почало стрімко змінюватися. Звільнившись від вантажу зради, вона була сповнена енергії та рішучості почати все з чистого аркуша.
Її нова квартира була поруч із прекрасним парком. Після роботи вона любила сидіти на лавці, насолоджуючись теплим літнім вечором. Іноді у вихідні Олена виходила на пробіжку, і це стало для неї не лише способом підтримувати хорошу спортивну форму, а й можливістю познайомитися з новими людьми.
Лені здавалося, що тепер вона живе зовсім іншим життям, вільним від обмежень та забобонів. Вона насолоджувалася кожним моментом, усвідомлюючи, що попереду має багато можливостей і нових відкриттів.