Перед святами у нас з чоловіком виникло серйозне непорозуміння. У нашої доньки день народження в кінці грудня. Так чоловік на мене образився, що я від його мами дитині подарунок не купила. Свекруха теж засмутилася, навіть занедужала після цього.
Ми святкували у нас вдома, всі гості прийшли з подарунками, як завжди – моя мама телефон дорогий купила, про який донька давно мріяла, сестра з племінницею принесли гарну зимову курточку, якраз на цей сезон, подруга моя принесла сукню красиву таку, нарядну. Тільки свекруха зі свекром, як завжди, прийшли з пустими руками.
Справа в тому, що для них це звичайна справа. Не знають вони, що купувати, що дитині цікаво. Дивно, але чомусь мої родичі завжди знають. Моїй доньці виповнилося 9 років. Всі ці роки моя мама повністю одягала внучку, бо 8 років була в Італії. То речі присилала, то гроші давала на те, що треба було купити.
Дитина у нас досить пізня і дуже довгоочікувана. До того ж ще і єдина онучка у двох бабусь і діда, оскільки ми з чоловіком у своїх батьків єдині діти.
Само собою зрозуміло, що і іграшок у Єлизавети яких тільки немає, дійсно, вся дитяча кімната забита, але вона дорослішає, і іграшки вже перестають її цікавити.
Моя мама цього року перевершила сама себе – купила внучці телефон за 10 тисяч гривень. Зате батьки чоловіка з приводу подарунків ніколи не заморочуються. Приходять завжди з порожніми руками. Щоб не засмучувати дитину, я почала два подарунки купувати: один як би від нас з татом, інший – від бабусі з дідусем.
Вранці доньці так і даруємо два подарунки, говоримо – це від нас, а ось це тобі бабуся Марія з дідом Іваном передали. Дитина задоволена, до бабусі з дідом ніяких питань, вони спокійно приходять з листівкою, донька їм ще й дякує «за подарунок». І все сприймається як належне. І, звичайно, за це мені гроші ніхто не повертає.
Про це й мови немає. Це при тому, що люди вони, взагалі, не бідні аж ніяк. Свекор ще працює, плюс дві пенсії на двох вони отримують. Але живуть цілком і повністю для себе. По театрах ходять, по санаторіям їздять, в ресторанах бувають. Такі сучасні баба з дідом. У свекрухи навіть інстаграм є, там фото з дачі вона постить, і онучку теж туди викладає.
І тут я подумала – ну скільки можна їх прикривати, вистачить вже. В цьому році купила доньці один подарунок на день народження, від нас з чоловіком, і все. Ну, не хоче вона дарувати подарунки онучці – її право. Але нехай дитина знає, хто є хто.
Вранці в день народження я подарувала подарунок доньці, чоловік цього не бачив, був на роботі. До вечора стали збиратися гості з подарунками, приїхав чоловік, він же на своїй машині привіз і батьків.
– Бабусю, дідусю, привіт! – зраділа дитина. – Дивіться, що мені бабуся Олена подарувала, який гарний телефон. Бабусю, а ви мені з дідом що-небудь подаруєте?
Я стою, мовчу, посміхаюся, на неї дивлюся. Свекруха заметушилася, звичайно. Давай щось бурмотіти, червоними плямами вкрилася. Чоловік якось зам’яв це все, дочку відволік, пішли вони в кімнату до гостей, я на кухню. Чую, свекор дружину запитує – Марія, а як так вийшло, що ми без подарунка прийшли?
Ну, ось такий він у нас, свята людина, ні в що не вникає, гроші всі дружині віддає, а далі вже вона рулить. По театрах і санаторіях сама його возить. Він і не знав, виходить, що подарунки онукові дружина не дарує, ніколи проблем і питань не було, а тепер ось виникли.
Свекруха зі свекром в той день довго у нас не засиділися, сказала, що погано себе почуває і хвилин через сорок після початку свята вони, викликавши таксі, поїхали додому.
Свято скінчилося, гості розійшлися, чоловік в усьому почав звинувати мене. Сказав, що моя мама була в Італії, гроші у неї є, тому вона може собі дозволити дарувати дорогі подарунки. А його батьки, мовляв, пенсіонери, у них нема звідки, тому треба було купити подарунок від них.
В підсумку, я ще й вийшла винна. Ось така ситуація.
Фото ілюстративне – sport.politeka.