-Мамо, – Сергій опустив очі, – ми поставимо на кухні другий холодильник. Вирішили харчуватися окремо.
Антоніна навіть присіла … Минуло три тижні після весілля сина, а вже на кухні намічався другий холодильник.
-Чому, синку? – здивувалася мати.
-Нам так зручніше, – промямлив син і побіг на роботу.
І правда, на кухню, яку з любов’ю Антоніна облаштовувала з покійним чоловіком, син з невісткою поставили другий холодильник.
-Добре, що замок не повісили, – хотіла сказати жінка, але промовчала.
Тепер куховарство Антоніни, яке так любив син, він не їв, приходив з роботи і харчувався напівфабрикатами.
Було б півбіди, якби невістка готувала пристойно, але вона, як і Сергій була на роботі. Вдень вони перекушували в кафе, а ввечері в хід йшли фастфуди і інша їжа, приготована по-швидкому.
-Сергій, ти щось блідий? -Антоніна з тривогою дивилася на свого сина.
-Та щось живіт болить, – відповів він.
-Це все сухомятка, – нервувала жінка.
Антоніна посадила Сергія за стіл і поставила перед ним тарілку гарячого борщу.
-Поїш, синку гаряченького, – сказала Антоніна.
Вона стала вмовляти Сергія, щоб він харчувався домашньою їжею. То перед роботою, то вдень син додому забіжить. Але одного разу раніше прийшла Віра.
Вона зайшла на кухню і побачила, як чоловік сидить і з задоволенням їсть гарячий плов.
-Сергій, що відбувається? – витріщила очі невістка.
-Розумієш, Віра мені гарячого захотілося, – виправдовувався перед дружиною Сергій.
-Виходить, я погано готую? – Дружина підвищила голос.
-Дорога, ти готуєш добре, але дуже-дуже рідко, а у Сергія вже болить живіт, – сказала Антоніна.
Що тут почалося … Антоніну дуже попросили займатися своїми справами і не лізти в справи молодих.
Жінка лежала і не могла заснути, вона нервувала. Що вона зробила не так, в чому винна? Син пропонував невістці розміняти квартиру.
-Ще чого, – кричала Віра, – така велика житлоплоща, що ми за неї отримаємо? Кімнату і однушку? Свекруха не вічно збирається жити? Живемо далі і не нервуємо, а потім вся квартира стане нашою.
-Ось так, значить невістка чекає, коли їм дістанеться моя квартира? – плакала Антоніна.
З цього часу жінка вирішила нікуди не лізти. Пройде повз молодих на кухню – ні привіт, ні до побачення. В молодості Антоніна жила в комуналці і знала всі принади спільного проживання з сусідами.
Один раз Сергій вийшов схвильований зі спальні.
-Мамо, у нас є ліки від застуди?
-Ти захворів, синку?
-Ні, Віра.
Антоніна увійшла в спальню до молодих. Віра лежала в ліжку і горіла нездоровим рум’янцем. Антоніна викликала швидку допомогу. Вона пошкодувала дівчину. Більше родичів в цьому місті у Віри не було. Невістка зовсім дівчинка ще, тільки вдає із себе незалежну жінку.
Доктор рекомендував невістці постільний режим. Сергій побіг в аптеку, а Антоніна зварила ягідний морс для невістки.
-Дякую, прошепотіла Віра і заплакала.
-Нічого, не хвилюйся, дочка, все пройде, – заспокоювала її Антоніна.
На третій день жар у невістки спав і вона побачила біля себе свекруху, яка весь час доглядала за нею.
-Антоніна Семенівна, дякую вам … Ви на мене ображені? Правда, я не знаю, як так вийшло?
-Ти відпочивай, не розмовляй, – зупинила невістку Антоніна, – я тобі зараз чаю наллю.
-Ні, послухайте мене,-Віра підвелася з ліжка і дивилася в очі Антоніни. -Я завжди думала, що свекруха – це таємний ворог невісток. Так мені розповіла мама. І я думала, що краще відразу йти в наступ зі свекрухою і поставити її на місце …
Антоніна сіла на ліжко і обняла Віру.
-Сонечко, що ти так переживаєш, не треба нервувати, адже все у нас добре.
Настав вечір і з роботи прийшов Сергій. Він побачив, що мама сиділа поруч з Вірою і вони розглядали старі фото і весело сміялися. Чоловік дуже здивувався.
-Дівчата, я тут щось смачне приніс, – сказав він і дістав з сумки ароматні булочки.
-Сергій, у нас сьогодні домашня їжа, наша мама приготувала запіканку і спекла дуже смачний торт для нашої великої родини, – заусміхалась Віра і подивилася на Антоніну, яка світилася від щастя.