Людмила та Василь були одружені вже п’ять років, в шлюбі у них на світ з’явилося двоє діточок. Люмила вийшла заміж майже відразу як закінчила школу, Василь був старший за неї на 10 років. Вже зараз, згадуючи сімейне життя Людмила розуміє, що вона була по-справжньому щаслива, але тоді зовсім не цінувала того, що давало їй життя.
Людмилі часто здавалося, що вона поспішила з заміжжям. У той час, як її молоденькі подруги займалися собою, бігали на побачення, ходили з хлопцями у кафе, Люда сиділа лише вдома з двома маленькими дітьми, і чекала Василя з роботи. Її життя, як їй тоді здавалося, було сірим і одноманітним.
Чоловікові Людмилі ніколи не було за що дорікнути, він любив її і дітей, повністю забезпечував сім’ю, по можливості, допомагав сам дружині по господарству. Але дружина все те, наче не помічала, їй було дуже нудно з чоловіком, хотілося яскравих емоцій, буденність і побут зовсім набридли Людмилі.
До одруження Людмила ніколи ні з ким не зустрічалася, ніяких відносин у неї не було, їй не було з ким порівняти свого чоловіка, і вона не могла зрозуміти, як їй насправді пощастило з Василем. Можливо вона не натішилася своєю молодісттю, що і спричинило наступну неприємну ситуацію для їх шлюбу.
Коли діти трохи підросли, Дюдмила відразу вийшла на роботу, і відтоді почалися її дивні пригоди, після яких вона приходила додому квітуча і щаслива. Її оточувало багато цікавих молодих чоловіків, які надавали милі знаки уваги, робили гарні компліменти, після яких хотілося сяяти і бути красивою і молодою завжди. І Людмила, потайки від чоловіка, почала спілкуватися з одним молодим колегою.
Дружина часто почала затримуватися на роботі, іноді могла дозволити собі не прийти ночувати додому. Вона була у захваті від свого нового життя, воно так відрізнялася від одноманітної сімейної рутини. Тепер кожен день здавався святом, Люда отримувала подарунки та компліменти, на вихідні могла махнути закордон зі своїм новим обранцем, а чоловікові скаржилася, що сама й не хоче їхати у відрядження, та по роботі потрібно. Віктор, на відміну від її чоловіка, був непередбачуваним, його нічого не тримало, йому ніколи не потрібно було спішити додому, його там ніхто не чекав, він був вільним, поруч з ним Людмилі було по-справжньому цікаво.
Довго так, звичайно, тривати не могло, і Людмила зважилася на серйозну та важку розмову зі своїм чоловіком про розлучення. Василь вже звичайно давно сам здогадувався про все, що діялося з дружиною, але намагався напоумити, просив подумати про дітей. Але дружина на той час вважала, що потрібно жити в своє задоволення, а не чахнути в чотирьох стінах у звичайному рутинному побуті, і не бачила ніякого сенсу в тому, щоб псувати собі життя поруч з нелюбим, як їй тоді здавалося, чоловіком.
На привеликий подив Василя, Людмила забрала дітей і пішла до Віктора. Це було її величезною помилкою. Віктор виявився зовсім не пристосованим до сімейного життя, він практично не давав Людмилі грошей на витрати, навіть продукти додому не приносив, він не звик, що потрібно про когось ще, окрім себе, турбуватися, зовсім не сприймав дітей, не приділяв їм ніякої уваги, не допомагав нічого робити у будинку. А колли пройшло пару місяців, Віктор геть віддалився від Людмили, став десь пропадати, а потім і зовсім поставив перед фактом, що знайшов іншу жінку, а її з чужими дітьми попросив піти.
Людмила думала, що у нього до неї справжні щирі почуття, але він виявився абсолютно не так, він виявився справжнім негідником, а все те, тро що мріяла Людмила, вона просто сама собі нафантазувала.
Лише в той день вона дійсно усвідомила, якою золотою людиною був її чоловік, Василь і вирішила повернутися до нього.
Але колишній чоловік тепер і чути нічого не хотів про Людмилу, його почуття наче повністтю зникли, він не міг пробачити, що його так легко ротоптали. Василь сказав, що готовий допомагати дітям, зустрічатися з ними, платить хороші аліменти, але колишній дружині сказав, що не збирається їй пробачати і до неї повертатися.
Людмила все ще сподівається, що з часом Василь все забуде і вибачить її, адже вона усвідомила всі свої помилки і зрозуміла, що по-справжньому кохає лише його. Невже він так просто зможе відмовитися від неї? Радує, що у нього поки немає іншої жінки, і Людмила думає, ще є шанс і, можливо, з часом Василь забуде про свою образу.
А зараз Людмила орендує квартиру і крутитися, як білка в колесі. Тепер тепер вона з сумом та сльозами згадує про своє щасливе сімейне життя. Жінка сподівається, що все повернеться назад, але час спливає, а Василь з нею навіть спілкуватися не хоче.