Свого часу Іван вмовив Олену їхати в столицю. Тоді в селі роботи не було зовсім останнім часом, а малу дитину потрібно годувати та й одягати добре. Сам він зовсім не хотів залишати вдома дружину, вирішив, що заробляти вдвох буде швидше та легше, адже це зовсім не діло, коли подружжя не разом через гроші.
Правду кажучи, Олена їхати зовсім не хотіла, адже потрібно було донечку залишати на маму з татом, та Іван обіцяв, що це не надовго, зароблять трохи грошей на хороше майбутнє, вкладуть в справу якусь і швидко повернуться.
Іван влаштувався водієм, а Олена в кафе мити посуд. З ранку до ночі гроші заробляли і, майже усі відкладали. Чоловік ще й підробітки брав частенько.
А потім господиня Олени знайшла їй підробіток і вона ще й на вихідних прибирала квартири. Часу на відпочинок у подружжя зовсім не було, зате складених грошей ставало все більше.
Частину грошей передавали вони мамі в село для Олесі, а в столиці Іван наполягав, щоб навіть продукти найдешевші купувати.
Так минуло чимало часу. Олена останнім часом зовсім не приділяла уваги Іванові, поверталася додому втомлена і мовчазна.
А одного дня, поки той стояв на балконі, вона вийшла з дому і сіла в дороге авто. автомобіль сам зупинився біля неї, вона його не зупиняла.
Іван дуже захвилювався, у душі зібралися нехороші думки. Лише тепер він зрозумів, що зовсім не приділяв часу Олені. Вони жодного разу не ходили в кафе, дружина навіть одягу собі нового не купила за стільки часу у столиці. Гроші всі лежали у Івана, вона ні копійки з собою не взяла.
У ту хвилину Іван віддав би все на світі, аби дружина була поруч з ним, лише б вона ні до кого не пішла і не залишила його назавжди. Ні грошей вже, нічого не хотілося, нічого не було миле, вже 100 разів пошкодував, що зважився на ці заробітки.
Раз у раз Іван набирав номер Олени, а телефон не відповідав. Скільки думок промайнуло в його голові за той час.
На роботу в той день він так і не поїхав. Які тут гроші і заробітки вже, коли руйнується його сім’я?
Ввечері прибігла заклопотана Олена. Швидко стала розповідати про те, що їй сьогодні пощастило: на роботу її підвезла господиня і вона жодної зайвої гривні не витратила, а на телефоні закінчилися гроші і вона не могла набрати Івана, коли побачила від нього пропущені дзвінки, а ще вона дуже зекономила на продуктах, бо сьогодні в магазині була гарна акція на все.
Іван просто дивився на свою заклопотану дружину радісними, але вологими очима. Він був безмежно щасливий, скільки він всього передумав сьогодні. Різні думки закрадалися в душі. Чого він тільки не передумав за цей час, які недобрі сценарії лише не прокручував, а виявилося, що все добре.
Йому стало, як ніколи, дуже шкода дружину. Адже останнім часом у нього лише думки про гроші були. Хіба він такого життя для своєї Олени хотів?
Іван швиденько взяв продукти з рук дружини, поклав в холодильник і велів одягатися. Сьогодні вони повечеряють в ресторані, завтра підуть в кіно. Адже їм всього 27, скільки всього навколо, а вони й життя хорошого не бачили.
Того вечора вини вирішили, що Олена більше не буде прибирати квартири і всі вихідні вони проводитимуть разом. Ще пів року попрацюють і поїдуть додому. Бо в вересні їх донечка піде до першого класу, і тато з мамою мають бути поруч, мають бути всі разом, а не лише грошей глядіти.
Як ви гадаєте, чи правильне рішення прийняла сім’я? Чи варті заробітки того, щоб сім’я не жила разом? Чи потрібно, заради грошей, ось так розділяти рідних людей, розділяти сім’ю? Чи варті гроші цього?
Фото ілюстративне.