Два дні між подіями, які можуть визначити, як виглядатиме світ за 5 років. Або за десять. Спочатку, минулої п’ятниці Саудівська Аравія та Іран заявили про поновлення дипломатичних відносин. Зверніть увагу, де це відбулося – в Пекіні.
Про це пише Павло Клімкін,
Араби та перси ніколи не були фанатами одне одного, а з моменту ісламської революції в Ірані майже ворогували. Тепер Китай показав, що може “примирити” недемократичні, авторитарні країни. Стабільність в Арабській/Перській затоці – саме так по різному її називають у Саудівській Аравії та Ірані – для Китаю важлива, адже це про нафту, але також про нову роль Китаю у світі.
Майже одночасно сьогодні в Сан-Дієго Байден зустрічається з прем”єрами Великобританії та Австралії – і це про стримування Китаю. Який вважає, що проти нього створюється “нове НАТО”. Картина все більше нагадує протистояння демократичного і недемократичного світів і одночасно США та Китаю. Місце України в цій системі очевидне: ми остаточно стали частиною західного демократичного світу і будемо разом з ним. Демократичний світ буде з нами. Авторитарний світ теж буде допомагати Росії – не тому, що має до неї симпатію, а тому що це логіка глобальних альянсів.
Поки ми бачимо пряму допомогу Ірану, Білорусі та Північної Кореї, але до них можуть доєднатися інші. Маємо кожен день доводити демократичному світові, що це і його війна. Для тих, хто це не до кінця зрозумів, і таких ще багато. Захід сильніший за Схід, але має хотіти перемогти і мати стратегію перемоги, а не стратегію компромісу. Це задача майже така сама важлива, як перемога на фронтах.