Пандемія прийшла не одна. Слідом за коронавірусом 2020 рік обіцяє планеті пожежі, потоп, неврожай та нашестя сарани біблійних масштабів. Природні катаклізми загрожують голодом бідним країнам і серйозними проблемами Європі та США, попереджають метеорологи та міжнародні організації.
Світовий океан нагрітий як ніколи, в Європі та Америці набирає обертів посуха. На бідні країни чекає найбільша гуманітарна криза століття — за визначенням ООН. А багатим країнам загрожують повені, неврожай і сезон ураганів.
У будь-якій іншій ситуації світ не без зусиль, але впорався б із кліматичним лихом. Однак зараз усі ресурси спрямували на боротьбу з Covid-19.
Криза в Європі буде гірше світової. Чи зможе ЄС залити пожежу грошима?
Чума, холера, «іспанка»: як великі пандемії змінювали світ
20 мільйонів безробітних, а буде ще більше. США накрила економічна криза
У лікарів і рятувальників немає вільних рук, а в бюджетах немає зайвих грошей. Фермери, бізнес і транспорт занурені у штучну кому через карантин. І якщо під час пандемії коронавірусу раптом станеться руйнівний смерч або злива з градом у дні жнив, ситуація може вийти з-під контролю.
На допомогу сусідів або міжнародних організацій розраховувати не доводиться: медичний форс-мажор вплинув на всі країни. Вірус не буде поблажливим ні до кого, попередила нещодавно головна економістка МВФ Гіта Гопінат.
Цього разу — кожен сам за себе. І проблема полягає не лише в грошах.
Карантин не скасував потепління
Навіть якщо у країни, що постраждала від повені, посухи або урагану, є гроші на ліквідацію наслідків стихії і відновлення, купити і довезти необхідне зараз складніше, ніж будь-коли. Світова торгівля та транспорт скуті коронавірусом. Контейнеровози і суховантажі нудяться на рейді, літаки не літають.
Контейнерні перевезення вже скоротилися на 15%, і можуть впасти на 30% цього року
Налякані епідемією держави запроваджують заборони на експорт ліків і продовольства. Навіть найбагатші, щедрі і відкриті країни закривають кордони і не дають грошей на спільну справу: США, наприклад, перекрили фінансування найактуальнішого на сьогодні міжнародного органу — Всесвітньої організації охорони здоров’я.
Коронавірус змінив життя на планеті, але не скасував те, що змінювало його до останнього часу — глобальне потепління, на яке вчені покладають провину за почастішання природних катаклізмів.
Що буде з економікою після коронавірусу? МВФ дав невтішні прогнози
МВФ: це найгірша економічна криза з часів Великої депресії
З 5 ранку до 10 вечора: будні бухгалтерки, яка нараховує зарплати медикам
«Забруднення повітря зменшилося через скорочення економічної активності, однак вуглекислий газ не випаровується одразу, — каже професорка Даніела Шмідт з Бристольського університету. — Результати потепління, на кшталт підвищеного рівня моря, будуть відчуватися сторіччями. Пандемія лише обмежила наші можливості пом’якшувати наслідки зміни клімату».
А зміни ці відчутні.
Попередній березневий рекорд зафіксували в 2016 році на тлі Ель-Ніньйо — феномена підвищення температури води в тихоокеанських тропіках, що загрожує екстремальною спекою влітку і морозами взимку.
Цього разу і без Ель-Ніньйо моря рекордно нагріті — світовий океан в березні був на 0,8 градуса тепліше середнього для цього місяця значення.
А чим тепліший океан, тим потужніше утворюються в ньому урагани. З великих економік найбільшої шкоди вони завдають США — найбагатшій країні світу, яка більше за інших постраждала від коронавірусу. Піврічний сезон ураганів там починається в червні.
Урагани щорічно завдають США збитків на десятки мільярдів доларів
До того ж, над перегрітими морями ллє активніше, ніж над прохолодною сушею, що позбавляє континенти дощу і викликає посуху. Підвищення температури в західній частині Індійського океану загрожує посушливим літом і лісовими пожежами в Австралії, а потепління вод північної Атлантики загрожує висушити і спричинити пожежі в лісах басейну Амазонки.
Спека в Європі
Глобальне потепління небезпечне не стільки власне потеплінням, скільки тим, що воно викликає збої у звичній програмі погодних явищ, попереджають вчені. Спека раптом стає нестерпнішою, холоди — суворішими, вітер обертається ураганом, а дощ — потопом.
Минулий рік став тому прикладом.
Згідно зі свіжими даними європейського центру Copernicus Climate Change Service (C3S), 2019 рік у Європі був найспекотнішим за всю історію спостережень. Але це не означає, що європейці здали макінтош в утиль і розкупили сонцезахисний крем. В той час як у лютому, червні та липні реєстрували небувалу спеку, листопад приніс рекордну кількість опадів і повсюдні повені.
І ця картина не нова. В цілому в Європі на неповні два десятиліття поточного сторіччя припало 11 з 12 рекордно спекотних років.
Поточний рік не виняток.
У самому центрі Європи — в районі Женеви і Гренобля дощу не було понад 40 днів — останній раз таке траплялося наприкінці XIX століття. І тільки на цьому тижні нарешті небеса розверзлися.
«Потепління в Європі серйозно випереджає світовий тренд, — говорить професор Рован Саттон з британського Національного центру атмосферних досліджень. — Дані останніх 40 років чітко вказують на це».
Рівень водосховищ в Україні і Румунії впав до критичної позначки. Половина сільськогосподарських земель Франції висохла настільки, що фермери б’ють на сполох.
Знайти траву на Корсиці в липні 2019 року було непросто
У Німеччині теж сухо, але влада не поспішає панікувати, хоча й стривожена ситуацією, оскільки минулі два роки були посушливими, сказала міністерка сільського господарства Юлія Кльокнер.
«Багато хто, звичайно, радіє гарній погоді, але фермери дуже стурбовані. Вони добре пам’ятають посуху 2018 і 2019 років, яка позбавила їх врожаю і доходу», — сказала вона і нагадала ще про одну небезпеку: ризик лісових пожеж.
Провідні виробники пшениці — Росія і Казахстан, подивившись на те, як страждають їхні найбільші конкуренти в Європі, обмежили вивезення зерна. Вони побоюються, що підвищений попит в багатьох країнах призведе до зростання експорту і дефіциту на внутрішньому ринку.
Коронавірусна економіка у 5 графіках
Водночас у сухої й теплої погоди є і переваги: оскільки в небі над більшою частиною Європи вже кілька тижнів ані хмаринки, відновлювальна енергетика покриває все більше потреб континенту в електриці. У Німеччині ферми сонячних батарей в деякі дні дають до 40% всієї енергії.
У перші три місяці цього року майже 800 разів ціна 15-хвилинних контрактів на постачання електроенергії падала нижче нуля. Це на 80% частіше, ніж рік тому, наводить Bloomberg дані європейської біржі Epex Spot.
Не все так погано. Якби не вірус
Посуха вразила не лише Європу. Аргентинські пампаси й американські прерії теж зневоднені.
У США за місцевою п’ятибальною шкалою посуху другого страшного ступеня вже спостерігають в Техасі, Каліфорнії й Орегоні, а «дуже сухо» (третя ступінь) — у десятку штатів, в основному на півдні, біля мексиканського кордону, в центрі і на північному заході: від Алабами до Вашингтона.
Але попри це, говорити про шкоду врожаю ще занадто рано. Найближчі два-три місяці будуть вирішальними для дозрівання зернових культур — основи харчування більшості жителів планети і худоби. І загальний стан посівів у світі не виглядає загрозливим.
Крім того, завдяки блискучій врожайності минулого року світові засіки переповнені зерном — запаси на рекордному рівні.
На цьому варто було б заспокоїтися і розійтися, але у справу втрутився непроханий гість — коронавірус. Через пандемію неприємна, але терпима у звичній дійсності ситуація заграла новими барвами.
Пандемія порушила логістику світового продовольчого ринку: на складах і в портах не вистачає здорових працівників, вантажівки простоюють без водіїв. І літака, і контейнера годі й шукати. Перевезення різко скоротилися.
Німецькі фермери змушені залучати місцевих жителів для збору спаржі: поляки і румуни не їдуть, хоча Німеччина послабила вимоги до сезонних робітників
А врожай, тим часом, гниє на полях, оскільки сільське господарство — один з головних наймачів трудових мігрантів. Однак через карантин збирачі кави не можуть дістатися до плантацій в Латинській Америці, марокканців не пускають до Іспанії збирати полуницю, а румуни і болгари не поспішають до Британії та Німеччини.
Усе це натякає на продовольчу кризу. Але на відміну від попередніх двох 2007-2008 і 2010-2012 років, цього разу проблема не в нестачі їжі. Її якраз надлишок. Тепер проблема в тому, як її зібрати і розвезти по супермаркетах.
Страшний голод і сарана
Загроза продовольчої кризи разом із пандемією коронавірусу обертається для багатьох держав серйозними витратами і розвиває схильність до протекціонізму. Це відмінний привід скоротити допомогу бідним країнам, проти якої давно виступають популісти: навіщо допомагати далекій Африці, обурюються вони, якщо у нас в Детройті та Ліверпулі бездомні голодують і хворіють на сходах бутиків.
Кращого часу для таких настроїв важко було придумати.
Навіть без пандемії смертельного вірусу 2020 рік обіцяв світу найбільшу гуманітарну кризу з часів Другої світової війни — про це попереджав світових лідерів задовго до появи Covid-19 виконавчий директор Всесвітньої продовольчої програми ООН Девід Бізлі.
А тепер в результаті «ідеального шторму» три десятки бідних країн цього року можуть зіткнутися з масштабним голодом. Люди будуть вмирати десятками і сотнями тисяч, і щоб цьому запобігти, допомогу не тільки в жодному разі не можна скорочувати, а й доведеться збільшити, каже Бізлі.
Зграї сарани знищують врожай у східній Африці з січня
За найсвіжішими даними ООН, у світі хронічно недоїдає майже 1 млрд людей — кожен восьмий житель планети. А через викликану коронавірусом кризу їх кількість зросте ще на 130 млн лише за 2020 рік. Бізлі попереджає: голодувати будуть 265 мільйонів людей.
Продовольча програма ООН, яку він очолює, — найбільша гуманітарна організація у світі. Вона щодня годує майже 100 млн людей. Якщо цю допомогу раптом зупинити, щодня до 300 тисяч людей вмиратимуть від голоду.
Протягом трьох місяців кожен день буде гинути стільки ж людей, скільки живе в містах розміром із Сімферополь чи Чернігів.
«Ми зіткнулися не лише з глобальною пандемією, але і з глобальною гуманітарною катастрофою, — каже Бізлі. — Мільйони простих громадян у пошматованих конфліктами країнах ризикують опинитися на межі виживання. Привид голоду як ніколи реальний і небезпечний. За найгіршого варіанту розвитку подій голод загрожує трьом десяткам країн».
«Безпрецедентна» навала сарани спустошує Африку. ООН б’є на сполох
Нашестя сарани: мільйонам людей загрожує голод
Посуха, вірус і голод одночасно — забагато навіть для посереднього фільму-катастрофи. Але сценарій 2020 року написали розбещені двієчники Голлівуду, і вони не посоромилися додати туди трагізму у вигляді навали зграй сарани.
Ненажерливі тварюки вилупилися в Ємені у біблійних масштабах завдяки теплій і дощовій зимі. До моменту, коли світ почав перейматися коронавірусом, сарана жерла рослини у 23 країнах Близького Сходу, Африки та Азії.
Всесвітній банк назвав навалу найстрашнішою у цьому поколінні — і це ще до того, як повною мірою проявилася її друга, ще більш масштабна хвиля. Хмари сарани визрівають в Кенії, Ефіопії та Ірані.
Їй буде чим поживитися — в Африці якраз сходять посіви. Урожай цього року під великим питанням.