У цій статті ми вам розповімо про героїчний вчинок рибаків які просто ловили рибу і тут побачили ведмедницю з маленькими ведмежатами. Те що було дальше вразило цілий світ.
Незважаючи на те, що дикі тварини практично не піддаються прирученням, трапляються вийнятки, коли між ними і людьми встановлюються теплі відносини і наша найголовніша задача зробити все можливе, щоб вони були в безпеці. Тому я хотів би почати з історії про те, як люди абсолютно несподівано зіткнулися з ситуацією, яка згодом здивувала весь світ.
Повідомляє Вакурат
Відбулася ця історія в одному з наймальовничіших північних районів республіки Карелія. Наскільки б красивими ці місця не були, сувора погода робить свою справу.
Коли водосховища покриваються льодом то, вони стають небезпечною зоною, яку намагаються уникати не тільки люди, а й дикі тварини.
Під час холодів багато звірів намагаються заздалегідь перетнути озеро до того моменту, коли вона замерзне. Так як краще вже подолати його вплав, ніж ризикувати провалитися під лід. Ведмедиця зі своїми двома ведмежатами зробили те ж саме.
Спочатку нічого не віщувало біди. Трійця пливла впевнено до протилежного берега, але на середині озера ведмежата стали відставати від матері.
Їм довелося боротися з потоком, втрачаючи всі свої сили. У той час як ведмедиця продовжувала плисти далі. Неподалік проходив рибальський човен і рибаки відразу помітили, що два ведмедика намагаються всіма силами утриматися на плаву. У той час як їхня мати вже обтрушується на березі. Вона тільки через мить зрозуміла, що її дитинчата залишилися далеко позаду. Але повернутися за ним у неї, мабуть, вже не було сил.
Рибаки вирішили податися до ведмежата. Підпливши до потопаючих тварин вони на власні очі змогли переконатися, що двоє ведмежат були вже майже знесилені і сильно налякані.
Спочатку чоловіки хотіли витягнути їх з води, але коли вони наблизились до них на човні впритул то, побачили як на березі ведмедиця почала нервувати і ходити з боку в бік, спостерігаючи за човном.
Рибаки остовпіли, так як вони не розуміли як відреагує мати ведмежат, якщо вони до них доторкнуться. Вони припустили, що ведмедиця цілком могла б швидко попрямувати до них і напасти, а ведмежата в такому випадку просто б потонули. Так як у них не було сил самостійно дістатися до берега. Чоловікам довелося трохи почекати, поки ведмедиця трохи заспокоїтися і відійде трохи далі. І тільки після цього вони зробили першу спробу витягнути дитинчат.
Як тільки вони зібралися їх діставати ол=дно ведмежа тут же вчепився в човен, але сил піднятися на нього у ведмежати вже не було. Рибаки не ризикували торкатися до них руками. Тому сподівалися на те, що звірі самі все зроблять. Але нічого не вийшло.
Тепер чоловіки думали як їм допомогти. Чи було хорошою ідеєю спробувати витягти їх руками? Ні, так як ведмежата могли б просто злякатися і назад впасти в воду, з якої вони б уже точно не вибралися . Кращим рішенням на той момент було спробувати зловити їх великим сачком для риби.
Ведмедик зустрівся поглядом з одним з чоловіків, який почав приводити план в дію і ніби зрозумів, що йому намагаються допомогти. Але витягнути сачком маленького ведмедя виявилася складним завданням.
Але у них не було вибору. У якийсь момент їм навіть здалося, що нічого не вийде. Але ще пару спроб і спільних зусиль і одне дитинча опинилося в човні. Але залишалося ще друге, яке також чекало допомоги. Рибаки дуже переживали, що під час рятувальної операції другого ведмедика перший почне панікувати і бігати по човну, що значно ускладнило б усім життя. Але той поводився спокійно.
Тоді вони зробили те ж саме з другим ведмежам, незважаючи на те, що він теж виглядав дуже виснаженим. Все пройшло гладко. Здавалося ніби він знав, що якщо вже допомогли його брату, то йому не треба турбуватися і панікувати.
Коли друге ведмежа виявилося на борту, рибаки стали думати, як тепер повернути їх на берег? Адже якщо вони наблизяться до матері дитинчат, то вона тут же їх атакує. Так ризикувати їм не хотілося.
Поки вони думали що робити, їм довелося накидати на ведмежат теплих речей. Тому що, ті не переставали тремтіти. Чоловіки розуміли, що так довго тривати не може. Вони не могли повернутися додому з двома маленькими ведмежатами. А також не хотіли стати вечерею їх матері. Подумавши ще трохи, вони вирішили поплисти уздовж берега. Поки їх мати не зникне з поля зору і вже тоді швидко висадити ведмежат на сушу.
Вони так і зробили. Дитинчата були настільки знесилені, що навіть не пручалися. Відпливши подалі, чоловіки ще деякий час за ними спостерігали. Аж до того моменту поки не побачили що їх мати знову з ними возз’єдналася.
Після такого героїчного вчинку рибаки повернулися додому.