Мені вже 65. Чоловіка я поховала давно. Благо, здоров’я вистачає не йти на пенсію. Мені натякають, що треба б молодим дорогу дати, але я точно знаю: варто мені замкнутися вдома – і я розсиплюся за непотрібністю, просто ляжу.
Ну а що мені робити? Бігати в парку і на турніках крутитися здоров’я немає, на салони – пенсії не вистачить. Хобі нині дорогі, та й піди розберися ще. Раніше книжки читали, гуртки за інтересами були. Зараз одна відповідь, подивися в інтернеті.
Я просила сина, переїжджайте з дружиною до мене. Тільки ось невістка хоче своєю сім’єю жити. А що я їм, не сім’я?
І дочка те ж саме твердить. Приїжджаю тільки в гості іноді, так ще просять заздалегідь узгодити, коли приїду, чи зручно. Звичайно і поговорять, і пригостять – і потім в порожній квартирі ще сумніше.
І що робити? Просила, може, кого з онуків мені б віддали, нехай би з бабусею жив. Але мені кажуть, потрібно самій справлятися. А хіба я багато хочу? Тільки уваги трохи ”
Ось така сумна історія і жінка сама усвідомлює: ситуація зайшла не туди.
Але невже у людей похилого віку дійсно немає ніяких радостей, тільки на той світ дорога?
Логічно, що це неправильний підхід, інакше б у нас всі старі масово йшли, ледь їм прийде пора виходити на пенсію. Але літні люди знаходять в житті і сенс, і радість. І можливостей теж вистачає.
Накопичити на простенький смартфон, навіть на модель для літніх, можна за кілька місяців – і ось у тебе вже доступ до бесід, фільмів, відеозв’язку та навчальних програм.
Знайти друзів складно, якщо шукати саме друзів, адже таке оголошення на сайті знайомств не повісиш. Зате можна піти туди, де збираються люди за інтересами: в фотоклуб, в ветеранський хор, в компанію любителів гуляти зі скандинавськими палицями. А там вже потроху будувати відносини. А можна реанімувати старі.
Подумайте, скільки у вас було друзів і подруг, з якими життя розкидало? Не всі вони зараз щасливі, комусь теж потрібен приятель.
І не бурчіть на дітей, зрозуміло, ніхто не кидає літніх батьків. Але одна справа доглядати за немічним, інше – терпіти емоційну розбещеність примхливої людини, яка хоче забрати собі твоє життя і життя твоїх дітей.
Невже ви бажали б своїм дітям такого? А самі побажали б собі двадцятирічній примхливу бабулю, яка сидить на голові?