Сьогодні поховалu Дениса Поліщука.
Йому щойно вuповнuлося 19.
Красивий, розумний, впертий – він міг би продовжувати навчатися у вищу, проте здав сесію другого курсу та пішов добровольцем.
Я знала його трохи більше 19 років — десь відтоді, коли можна простим акушерським стетоскопом прослухати два серця, мами та дитини.
Тепер одне з них не б’ється, інше — розірвано в шмаття.
Просто подивиться в це юне обличчя і запам’ятайте: так виглядає ціна нашої свободи та життя.
Спочивай з миром, хлопче.
Ти назавжди лишишся моїм юним Героєм
