Третій місяць війни демонструє зміну розстановки сил у протистоянні між Кремлем та цивілізованим світом
Сакральна для росіян дата 9 травня все ближче, а тому весь світ очікує від президента РФ якоїсь грандіозної заяви. З одного боку очевидно, що російський лідер не володіє всією обстановкою на фронтах, а тому може приймати нелогічні (а подекуди неадекватні рішення).
З іншого боку, російська армія змінила тактику і наразі без серйозних просувань воює на виснаження України та українського народу.
Так яких несподіванок чекати від російської влади 9 травня? Можна виділити чотири основні напрямки.
Оголошення війни та мобілізація населення
Потужний наступ російських військ на Донбасі та Харківщині героїчно стримують українські війська. Очевидно, що за три дні окупантам не вдасться вийти на адміністративні кордони Донецької та Луганської областей. Одна з причин — відсутність кадрових резервів. Завдяки мобілізації Україна змогла призвати до лав ЗСУ солідну кількість людей з бойовим досвідом та провести навчання тих, хто цього досвіду не мав.
Інший фактор — технологічність та оновлення озброєння. Якщо в перші дні війни стримувати натиск росіян доводилось «джавелінами», «стінгерами», «стугнами» та модернізованою радянською технікою, то наразі потужне поповнення під’їхало (і продовжує їхати) від західних партнерів. Переламним моментом є те, що Росія утилізувала на нашій території свою нову техніку і зараз часто замінює її на зразки старої радянської, знятої з консервації, а Україна навпаки — отримала потужні гаубиці, ЗРК, новітні дрони та змогла збільшити кількість своїх літаків у небі.
У такій ситуації, коли задіяних сил для «спецоперації» задля досягнення поставлених задач недостатньо, Путін може піти на непопулярне, але гучне рішення — оголосити війну та почати мобілізацію населення. І хоч у Кремлі заявляють, що мобілізація не планується, російській владі вже давно ніхто не довіряє.
Завершення «спецоперації» та «перемога»
Ще один сценарій, який має право на життя — Путін може вийти та оголосити про перемогу. До того часу росіянам потрібно захопити «Азовсталь», оскільки без цього важливого об’єкту будь-яка оголошена Кремлем перемога буде із зірочкою. Немає сумнівів, що пропаганда відпрацює будь-яку потрібну повістку, однак сам факт того, що «Азов», морпіхи, прикордонники, поліцейські та інші захисники Маріуполя не здаються, а понад 70 днів тримають оборону, а Путін заявляє про перемогу над ними — виглядатиме дивно навіть для росіян. https://www.youtube.com/embed/GHCPvJU_wFY?feature=oembed
Тут влада РФ зіткнулася з неочевидною проблемою — населення хоче крові, взяття Києва, Харкова, Одеси та знищення українців як нації, а російські війська забезпечити цього не можуть. Враховуючи медійність Маріуполя та його захисників, картинка проведення в місті «параду полонених» на фоні зруйнованих будинків та вулиць може вийти не дуже підходящою. Особливо враховуючи, що неподалік залишаються наші військові, які охороняють життя цивільних громадян та й усієї України.
Путін любить робити нелінійні речі, а тому можна допустити, що військам поставлена задача до 9 травня будь-яким способом захопити «Азовсталь», а тоді Путін вийде на параді та оголосить про закінчення «спецоперації» та знищення всіх «нацистів». Акценти можуть змістити та замість взяття під контроль ОРДЛО оголосять, що пробито сухопутний коридор в Крим, вирішено питання з поставками води на півострів і так далі.
Референдуми та зміна кордонів
Оскільки переговорний процес між Києвом та Москвою відверто буксує (через абсолютну протилежність позицій та небажання/неможливість Кремля тверезо оцінити ситуацію), Росія може піти на підняття ставок. Наприклад, оголосити референдум щодо приєднання ОРДЛО до РФ, або включення захоплених частин Херсонщини та Запоріжжя до складу Криму (зараз «офіційно» Крим та Севастополь росіяни вважають частиною Південного Федерального Округу РФ — ред.). А можливо захоплені території об’єднають в умовну «Тавриду». Варіантів є багато.
Головний посил — спроба змінити кордони. Зараз очевидно, що Україні вдалось змінити відношення Заходу (та й усього світу) до агресивних дій Путіна, а отже ні Україна, ні цивілізований світ нові кордони визнавати не буде. А враховуючи постачання нової зброї для ЗСУ, точно можна сказати, що Київ не зупиниться і за декілька тижнів перейде в масштабний контрнаступ, звільнюючи свої населені пункти.
Також підняттям ставок може бути публічна погроза ядерним ударом. На параді продемонструють проліт «літака судного дня» Іл-80 Maxdome, що буде недвозначним сигналом Україні та всьому світу. Втім, за три останні місяці багато що змінилось і психологічно — світ завдяки Україні перестає боятись «короля бензоколонки» та вже зовсім інакше реагує на такі погрози.
Лужники. 2 серія
Окремо варто виділити сценарій, при якому виступ Путіна перед учасниками параду буде максимально «ні про що». Згадайте хоча б його появу на московському стадіоні «Лужники» 18 березня. Тоді теж була важлива дата — річниця анексії Криму, всі очікували якоїсь феєричної заяви, а в результаті старий дід у клітці щось пробурчав, не давши жодного сильного меседжу аудиторії. Єдине, чим запам’ятався цей виступ, це те, що його трансляція обірвалась.
Очевидно, що «побєдобєсіє», яке Кремль щороку влаштовував напередодні Дня перемоги, 9 травня вийде на свій пік. Чи зможе Путін задовольнити перегріту пропагандою публіку — велике питання. Героїзм українських захисників та згуртованість нашої нації вже зламали плани Кремля та змінили ставлення світу до «другої армії світу». І цей поворот у війні буде продовжуватись й надалі, війна триватиме. До нашої Перемоги.