Ганна дивилася на себе в дзеркало і не вірила своїм очам. Де поділася та красива жінка, – думала вона. З роздумів Ганну вивів дзвінок у двері. На порозі стояв син Іван. – Мамо збирайся, ми приїхали за тобою, – серйозно сказав він. Жінка здивувалася, вона ще ніколи не була в сина в гостях, але поволі, почала збиратися. Невдовзі, вони були вже в дорозі. А ближче вечора добралися до будинку сина. Ганна вийшла з машини, глянула на будинок і ахнула

Ганна Петрівна дивилася на себе в дзеркало, її відображення було похмурим, бліде обличчя, втома, все це зовсім не прикрашало колись симпатичну жінку. Довга недуга її виснажила, вона вже багато чого …

Поділись з друзями...
Ганна дивилася на себе в дзеркало і не вірила своїм очам. Де поділася та красива жінка, – думала вона. З роздумів Ганну вивів дзвінок у двері. На порозі стояв син Іван. – Мамо збирайся, ми приїхали за тобою, – серйозно сказав він. Жінка здивувалася, вона ще ніколи не була в сина в гостях, але поволі, почала збиратися. Невдовзі, вони були вже в дорозі. А ближче вечора добралися до будинку сина. Ганна вийшла з машини, глянула на будинок і ахнула Read More

Тетяна прийшла на роботу раненько. Вона заварила собі каву і взялася до праці. – Ну що тут у нас сьогодні, – пробурмотіла вона, розглядаючи папери. – Так, новеньких пацієнтів трохи прибуло… Тетяна переглядала картки, як раптом застигла. Вона навіть не одразу зрозуміла, що це за прізвище! Тетяна перечитала двічі рік і дату народження, прізвище: – Наталя Борисівна… Треба ж, день народження, як у моєї колишньої подруги Наталі, але прізвище інше… А потім до Тетяні дійшло. – Господи, ну звісно, я знаю це прізвище! 

– Я на заробітки поїду, Тетянко, ти хоч чекатимеш на мене? – запитав Микола. – Далеко поїду… Він провів травинкою по щоці Тетяні. Вона щойно викупалася в річці і краплі води …

Поділись з друзями...
Тетяна прийшла на роботу раненько. Вона заварила собі каву і взялася до праці. – Ну що тут у нас сьогодні, – пробурмотіла вона, розглядаючи папери. – Так, новеньких пацієнтів трохи прибуло… Тетяна переглядала картки, як раптом застигла. Вона навіть не одразу зрозуміла, що це за прізвище! Тетяна перечитала двічі рік і дату народження, прізвище: – Наталя Борисівна… Треба ж, день народження, як у моєї колишньої подруги Наталі, але прізвище інше… А потім до Тетяні дійшло. – Господи, ну звісно, я знаю це прізвище!  Read More

Оце ми побували і в батьків чоловіка на Новорічні свята на Прикарпатті, і в його тітоньок, і до моїх родичів також їздили на Вінниччину. Всі вони люди хороші, привітні, гостинні, годували нас і частували всіляко. Але оце я тепер точно знаю, яких страв в моїй родині на святковому та й просто на столі ніколи не буде! Навіть не розумію, за що цю їжу так шанують в Україні! Ну нічого ж ані корисного, ані смачного, зате мороки в приготуванні! І часу забирає гору – ніякого сенсу. Я оце навіть список собі склала антистрав, про які вже треба точно забувати

Ми з чоловіком ще молоді, нам по 27 років, пів року тому тихенько розписалися – не ті зараз часи, щоб гулянки закочувати. хоча рідні Любомира це не сподобалося, вони хотіли, …

Поділись з друзями...
Оце ми побували і в батьків чоловіка на Новорічні свята на Прикарпатті, і в його тітоньок, і до моїх родичів також їздили на Вінниччину. Всі вони люди хороші, привітні, гостинні, годували нас і частували всіляко. Але оце я тепер точно знаю, яких страв в моїй родині на святковому та й просто на столі ніколи не буде! Навіть не розумію, за що цю їжу так шанують в Україні! Ну нічого ж ані корисного, ані смачного, зате мороки в приготуванні! І часу забирає гору – ніякого сенсу. Я оце навіть список собі склала антистрав, про які вже треба точно забувати Read More

«Народжуватиму ще і ще». Українка, яка народила 21 дитину у 44 роки, показала всю свою велику родину

Сьогодні я б хотіла познайомити наших підписників з українкою на ім’я Леонора. Уявляєте, жінка народила 21 дитину до своїх 44 років? Леонора показала журналістам усю свою сім’ю і зізналася, що …

Поділись з друзями...
«Народжуватиму ще і ще». Українка, яка народила 21 дитину у 44 роки, показала всю свою велику родину Read More

Коли ми зайшли до її квартири, мене одразу вразив аромат свіжозапеченого м’яса, випічки й різноманітних спецій. На столі вже стояли страви, які можна було б назвати витворами мистецтва. Домашній холодець, олів’є, кілька видів маринованих грибів, фарширована риба, млинці з ікрою, пісочний пиріг, кілька салатів, які виглядали так, ніби їх щойно подали в ресторані. — Проходьте, діти, сідайте! — привітно сказала Надія Станіславівна, коли ми зайшли у вітальню. Та я ні до чого не приторкнулася через ці ложки

Та я ні до чого не приторкнулася через ці ложки! Вчора на Миколая нас запросила до себе мама мого чоловіка Роми Надія Станіславівна. Це було наше перше свято в її …

Поділись з друзями...
Коли ми зайшли до її квартири, мене одразу вразив аромат свіжозапеченого м’яса, випічки й різноманітних спецій. На столі вже стояли страви, які можна було б назвати витворами мистецтва. Домашній холодець, олів’є, кілька видів маринованих грибів, фарширована риба, млинці з ікрою, пісочний пиріг, кілька салатів, які виглядали так, ніби їх щойно подали в ресторані. — Проходьте, діти, сідайте! — привітно сказала Надія Станіславівна, коли ми зайшли у вітальню. Та я ні до чого не приторкнулася через ці ложки Read More

Я соромилася своїх сільських батьків, облупленої хати і курей, які ходять де їм заманеться, бо немає огорожі. Ось тому і не знайомила свого Тараса з батьками. Я хотіла, щоб він ставився до мене, як до панянки, а не дівчини з села. Але одного дня це таке відбулося. Спершу я поїхала в село сама, щоб розвідати обстановку і дещо відкоригувати. Вже разом з Тарасом до хати ми не доїхали. Прийшлось батькові свій трактор заводити. Скільки ж я “наїлася” ганьби

Я соромилася своїх сільських батьків, облупленої хати і курей, які ходять де їм заманеться, бо немає огорожі. Ось тому і не знайомила свого Тараса з батьками. Я хотіла, щоб він …

Поділись з друзями...
Я соромилася своїх сільських батьків, облупленої хати і курей, які ходять де їм заманеться, бо немає огорожі. Ось тому і не знайомила свого Тараса з батьками. Я хотіла, щоб він ставився до мене, як до панянки, а не дівчини з села. Але одного дня це таке відбулося. Спершу я поїхала в село сама, щоб розвідати обстановку і дещо відкоригувати. Вже разом з Тарасом до хати ми не доїхали. Прийшлось батькові свій трактор заводити. Скільки ж я “наїлася” ганьби Read More

Віро Павлівно, а ви вже після весілля будете вирішувати з житлом для нас? – сказала мені майбутня невістка, коли прийшла до нас на Миколая, бо мій чоловік Микола, і ми завжди трішки в цей день святкуємо. – Що ти маєш на увазі, Уляно? – перепитала я, хоч у мене вже щось недобре защеміло в серці. – Ну як що? Іван – ваш єдиний син, а я, самі знаєте, бо поруч у селі живемо, з бідної сім’ї. Мені помочі чекати немає від кого. Ось на вас одна й надія. То як, ви нам пів хати віддасте, чи купите квартиру в місті?

– Віро Павлівно, а ви вже після весілля будете вирішувати з житлом для нас? – сказала мені майбутня невістка, коли прийшла до нас на Миколая, бо мій чоловік Микола, і …

Поділись з друзями...
Віро Павлівно, а ви вже після весілля будете вирішувати з житлом для нас? – сказала мені майбутня невістка, коли прийшла до нас на Миколая, бо мій чоловік Микола, і ми завжди трішки в цей день святкуємо. – Що ти маєш на увазі, Уляно? – перепитала я, хоч у мене вже щось недобре защеміло в серці. – Ну як що? Іван – ваш єдиний син, а я, самі знаєте, бо поруч у селі живемо, з бідної сім’ї. Мені помочі чекати немає від кого. Ось на вас одна й надія. То як, ви нам пів хати віддасте, чи купите квартиру в місті? Read More

Ірина переїхала в нову квартиру, і одразу взялася розбирати коробки з речами. – Так, пора вже й перекусити, – добряче напрацювавшись подумала вона. У новому великому холодильнику, була лише вода в пляшках, пачка вершкового масла та упаковка яєць. – Не густо, – зітхнула Ірина. – Доведеться вечеряти в кафе. Жінка швидко зібралася, і вже хотіла було вийти з квартири, як раптом у двері подзвонили, гучно і наполегливо. – А це ще хто? – здивувалася вона. Ірина відчинила двері, і заціпеніла, побачивши несподіваного гостя…

Ірина щойно повернулася з подорожі в теплу сонячну країну, де провела майже місяць. Так захотілося відволіктися від цих проблем, пов’язаних з розлученням і поділом майна. Вона із задоволенням відзначила, увійшовши …

Поділись з друзями...
Ірина переїхала в нову квартиру, і одразу взялася розбирати коробки з речами. – Так, пора вже й перекусити, – добряче напрацювавшись подумала вона. У новому великому холодильнику, була лише вода в пляшках, пачка вершкового масла та упаковка яєць. – Не густо, – зітхнула Ірина. – Доведеться вечеряти в кафе. Жінка швидко зібралася, і вже хотіла було вийти з квартири, як раптом у двері подзвонили, гучно і наполегливо. – А це ще хто? – здивувалася вона. Ірина відчинила двері, і заціпеніла, побачивши несподіваного гостя… Read More

Микола поїхав у село до своєї бабусі Олі. Цілий день він порався по-господарству і дуже втомився. Наступного дня Микола прокинувся від смачного запаху пиріжків. Він швидко встав з ліжка, але на кухню не пішов, а вийшов на подвір’я. Микола набрав води з колодязя, вмився, розімʼявся і поспішив на кухню до баби Олі. Чоловік підійшов до дверей кухні, і раптом зрозумів, що баба Оля там явно не одна… – Мабуть сусіди зайшли в гості, – подумав Микола й відкрив двері. Він глянув хто сидів за столом і …

– Лілечко, а давай у село поїдемо, га?! – сказав Микола дружині. – До бабусі. Ох вона буде рада! Та й Андрійко давно проситься, ми ж там уже три роки …

Поділись з друзями...
Микола поїхав у село до своєї бабусі Олі. Цілий день він порався по-господарству і дуже втомився. Наступного дня Микола прокинувся від смачного запаху пиріжків. Він швидко встав з ліжка, але на кухню не пішов, а вийшов на подвір’я. Микола набрав води з колодязя, вмився, розімʼявся і поспішив на кухню до баби Олі. Чоловік підійшов до дверей кухні, і раптом зрозумів, що баба Оля там явно не одна… – Мабуть сусіди зайшли в гості, – подумав Микола й відкрив двері. Він глянув хто сидів за столом і … Read More

Микола поїхав у село, оглянути будинок свого покійного дідуся. Пройшовшись по хаті, чоловік дуже здивувався – ніде не було пилу! А в будинку уже кілька років ніхто не жив! Здавалося, наче тут хтось був… Раптом з підвалу почувся якийсь гуркіт. Микола аж стрепенувся й повільно пішов туди. Спустившись у підвал, він намацав у кишені телефон й увімкнув ліхтарик. У дальньому правому кутку по підлозі було щось в’язке. Чоловік здогадався, що хтось впустив банку з варенням з дідусевих запасів. Підійшовши ближче до стелажа, на якому зазвичай стояли банки з грибами, Микола зупинився й оторопів від побаченого…

Лежачи на дивані, Микола журився, що якби не розлучився з дружиною два роки тому, то зараз у них могли б народитися діти, і йому не довелося б проводити відпустку на …

Поділись з друзями...
Микола поїхав у село, оглянути будинок свого покійного дідуся. Пройшовшись по хаті, чоловік дуже здивувався – ніде не було пилу! А в будинку уже кілька років ніхто не жив! Здавалося, наче тут хтось був… Раптом з підвалу почувся якийсь гуркіт. Микола аж стрепенувся й повільно пішов туди. Спустившись у підвал, він намацав у кишені телефон й увімкнув ліхтарик. У дальньому правому кутку по підлозі було щось в’язке. Чоловік здогадався, що хтось впустив банку з варенням з дідусевих запасів. Підійшовши ближче до стелажа, на якому зазвичай стояли банки з грибами, Микола зупинився й оторопів від побаченого… Read More