
Ірина з досадою дивилася вслід поїзду. Запізнилася… Вперше за п’ятнадцять років регулярних поїздок до мами – запізнилася! – Наступний поїзд тільки вранці, – сказала касирка. – Може, автобусом? – Автобусом? – Ірина скривилася. – Три години по поганій дорозі? Ну ні вже! У сумці задзвонив телефон – мама! Ірина відповідати не стала. Навіщо її хвилювати? Краще просто повернутися до неї додому. Добре, що є ключі… Ірина взяла таксі й поїхала до матері. Вона тихенько відкрила двері й зайшла в свою кімнату. Батьки вже спали. Вона дістала ноутбук і раптом зачепила якусь коробку… З неї щось висипалося.
Дув холодний жовтневий вітер. Мрячив дощ. Ірина з досадою дивилася вслід поїзду. Запізнилася… Вперше за п’ятнадцять років регулярних поїздок додому – запізнилася! – Прямо як у поганому сні, – подумала …
Ірина з досадою дивилася вслід поїзду. Запізнилася… Вперше за п’ятнадцять років регулярних поїздок до мами – запізнилася! – Наступний поїзд тільки вранці, – сказала касирка. – Може, автобусом? – Автобусом? – Ірина скривилася. – Три години по поганій дорозі? Ну ні вже! У сумці задзвонив телефон – мама! Ірина відповідати не стала. Навіщо її хвилювати? Краще просто повернутися до неї додому. Добре, що є ключі… Ірина взяла таксі й поїхала до матері. Вона тихенько відкрила двері й зайшла в свою кімнату. Батьки вже спали. Вона дістала ноутбук і раптом зачепила якусь коробку… З неї щось висипалося. Read More