– От гарний був би для тебе наречений, Катрусю, – дивлячись у вікно, сказала мати. – Перспективний хлопчик, р0зумний і в тебе он як зак0ханий! – Цей Микола?! – хмикнувши, запитала Катя. – Та ніколи в житті! Пройшло кілька років, а серйозних романів у Каті не виходило. Вона зовсім забула Миколу, але раптом він з’явився випадково у дворі, біля під’їзду.

-От гарний був би для тебе наречений, Катрусю, – дивлячись у вікно, сказала Антоніна. – Перспективний хлопчик, розумний і в тебе он як закоханий! -Цей Микола?! – хмикнувши, запитала Катя. …

Поділись з друзями...
– От гарний був би для тебе наречений, Катрусю, – дивлячись у вікно, сказала мати. – Перспективний хлопчик, р0зумний і в тебе он як зак0ханий! – Цей Микола?! – хмикнувши, запитала Катя. – Та ніколи в житті! Пройшло кілька років, а серйозних романів у Каті не виходило. Вона зовсім забула Миколу, але раптом він з’явився випадково у дворі, біля під’їзду. Read More

Позuчати комусь гроші я не дуже люблю, але не так просто відмовuти, коли мова йде про найблuжчу сусідку. Марія мені була наче родuчка, я відколu до них в село в невістки прuбилася, так з нею і подружuлася. – Галuно, я до тебе у справі телефоную,– каже сусідка. – Моя донька заміж вuходить, а грошей зовсім нема. Позuч тисячу євро, а ми з весільнuх конвертів відразу ж на наступнuй день тобі віддамо, – просuть мене Марія

– Галино, я до тебе у справі телефоную, – каже сусідка. – Моя донька заміжвиходить, а грошей зовсім нема. Позич тисячу євро, а ми з весільних конвертіввідразу ж на наступний …

Поділись з друзями...
Позuчати комусь гроші я не дуже люблю, але не так просто відмовuти, коли мова йде про найблuжчу сусідку. Марія мені була наче родuчка, я відколu до них в село в невістки прuбилася, так з нею і подружuлася. – Галuно, я до тебе у справі телефоную,– каже сусідка. – Моя донька заміж вuходить, а грошей зовсім нема. Позuч тисячу євро, а ми з весільнuх конвертів відразу ж на наступнuй день тобі віддамо, – просuть мене Марія Read More

Ти тут ніхто, – повторювати тато Зої. Мами не стало, коли їй виповнилося 9 років. За мамою, Зоя, сумувала кожен день. Тато сумував всього пару місяців. Потім в їхньому будинку з’явилася Катерина. З кожним роком тато все більше сердився на Зою. Коли Зої виповнилося 17 років, вона почула дивну розмову: – Ти ж розумієш, що їй скоро 18 років. І що ми тоді будемо робити? – питала Катерина у батька.

– Ти тут ніхто, – любив повторювати тато Зої, коли мами вже не було. До цього все було терпимо. Жили. Так, батьки іноді сварилися, і з Зоєю тато рідко грав, …

Поділись з друзями...
Ти тут ніхто, – повторювати тато Зої. Мами не стало, коли їй виповнилося 9 років. За мамою, Зоя, сумувала кожен день. Тато сумував всього пару місяців. Потім в їхньому будинку з’явилася Катерина. З кожним роком тато все більше сердився на Зою. Коли Зої виповнилося 17 років, вона почула дивну розмову: – Ти ж розумієш, що їй скоро 18 років. І що ми тоді будемо робити? – питала Катерина у батька. Read More

В Італії ми з чоловіком прийняли у себе і дочку, і свекруху. Свекруха захотіла працювати, ми допомогли їй знайти роботу, тепер вона доглядає одну нашу сусідку, літню італійку, і заробляє непогані гроші. Всі мої знайомі впевнені, що до мене приїхала моя мама. Свекруха каже, що додому повернеться не скоро, питає, чому я швидше не забрала її до себе

Можна сказати, що мені пощастило, в Італії я вийшла заміж, хоча приїхала на роботу. А пощастило мені тому, що мій теперішній чоловік дозволив забрати до себе не лише дочку від …

Поділись з друзями...
В Італії ми з чоловіком прийняли у себе і дочку, і свекруху. Свекруха захотіла працювати, ми допомогли їй знайти роботу, тепер вона доглядає одну нашу сусідку, літню італійку, і заробляє непогані гроші. Всі мої знайомі впевнені, що до мене приїхала моя мама. Свекруха каже, що додому повернеться не скоро, питає, чому я швидше не забрала її до себе Read More

Зоя на кухні готувала вечерю, коли з роботи повернувся чоловік. – Зараз будем вечеряти, – з усмішкою сказала дружина, коли Сергій зайшов на кухню. – Я не голодний, – буркнув він і пішов у спальню. – Дивно, що це з ним? – подумала Зоя і рушила слідом. Жінка зайшла у спальню і застигла – Сергій збирав свої речі. – Ти куди? – запитала Зоя у чоловіка. – Я йду від тебе! – коротко відповів він. – Як йду? Чому? – не зрозуміла жінка. – Ти сама знаєш чому, – сухо сказав чоловік. – Поясни, я не розумію! –  Зоя здивовано дивилася на чоловіка, нічого не розуміючи

За вікном, як і шість років тому, була хуртовина, віяв вітер. Зоя визирнула у вікно й засунула фіранку. У цей момент у ліжечку заплакала маленька Злата. Зоя взяла доньку на …

Поділись з друзями...
Зоя на кухні готувала вечерю, коли з роботи повернувся чоловік. – Зараз будем вечеряти, – з усмішкою сказала дружина, коли Сергій зайшов на кухню. – Я не голодний, – буркнув він і пішов у спальню. – Дивно, що це з ним? – подумала Зоя і рушила слідом. Жінка зайшла у спальню і застигла – Сергій збирав свої речі. – Ти куди? – запитала Зоя у чоловіка. – Я йду від тебе! – коротко відповів він. – Як йду? Чому? – не зрозуміла жінка. – Ти сама знаєш чому, – сухо сказав чоловік. – Поясни, я не розумію! –  Зоя здивовано дивилася на чоловіка, нічого не розуміючи Read More

Тиждень назад Люба прuймала гостей. А як же ж?! В її коханого чоловіка Володі сьогодні ж день народження. Гості сиділи за накритим столом і перешіптувалися. Вони не розуміли, що відбувається! Їх запросили, вони прийшли з подарунками, а… Іменинника нема! І де Володя ніхто не знав. Люба дуже поспішала, щоб усе встигнути приготувати на стіл. Встигла. Але іменинник зник! Година минула, друга… На дзвінки не відповідає. – Давайте за стіл сідати без Володі, – сказала Люба. – Мабуть справи у нього… Зʼявився чоловік аж зранку. 

Гості сиділи за накритим столом і тихенько перешіптувалися. Вони не розуміли, що відбувається. Їх запросили на день народження, вони прийшли з подарунками, а… Іменинника немає! І де він ніхто не …

Поділись з друзями...
Тиждень назад Люба прuймала гостей. А як же ж?! В її коханого чоловіка Володі сьогодні ж день народження. Гості сиділи за накритим столом і перешіптувалися. Вони не розуміли, що відбувається! Їх запросили, вони прийшли з подарунками, а… Іменинника нема! І де Володя ніхто не знав. Люба дуже поспішала, щоб усе встигнути приготувати на стіл. Встигла. Але іменинник зник! Година минула, друга… На дзвінки не відповідає. – Давайте за стіл сідати без Володі, – сказала Люба. – Мабуть справи у нього… Зʼявився чоловік аж зранку.  Read More

– Кохана, я поїхав у відрядження! – сказав Вероніці її чоловік Ігор. – Стривай, а ти нічого не забув? Їжу в дорогу взяв? – запитала жінка. – Ну звісно! – відповів той. – Подзвони, як доїдеш, – сказала Вероніка. – Так, звісно, – Ігор поцілував дружину в щічку і вирушив у дорогу… Вероніка ж вирішила зʼїздити у село на дачу. Вона вже під’їжджала до будинку, як раптом побачила, що хвіртка на подвірʼя… Відчинена! В домі явно хтось був… Вероніка тільки-но хотіла набрати якийсь номер, як раптом побачила вдалині силует. Жінка пішла до будинку. Вона глянула хто там є, і застигла від несподіванки

– Кохана, я поїхав! – Стривай, а ти нічого не забув? Їжу в дорогу взяв? – дбайливо запитала Вероніка чоловіка. – Ну звісно! Не буду ж я стільки годин голодний? …

Поділись з друзями...
– Кохана, я поїхав у відрядження! – сказав Вероніці її чоловік Ігор. – Стривай, а ти нічого не забув? Їжу в дорогу взяв? – запитала жінка. – Ну звісно! – відповів той. – Подзвони, як доїдеш, – сказала Вероніка. – Так, звісно, – Ігор поцілував дружину в щічку і вирушив у дорогу… Вероніка ж вирішила зʼїздити у село на дачу. Вона вже під’їжджала до будинку, як раптом побачила, що хвіртка на подвірʼя… Відчинена! В домі явно хтось був… Вероніка тільки-но хотіла набрати якийсь номер, як раптом побачила вдалині силует. Жінка пішла до будинку. Вона глянула хто там є, і застигла від несподіванки Read More

– Доброго дня, я по оголошенню, – на порозі стояла молода дівчина з сумкою через плече. Баба Оля розгублено дивилась на неї. Вона показала квартирантці кімнату. Старе ліжко, старезна шафа, а на подушці вишита серветка. – Тут навіть телевізора нема, – сказала баба Оля. – Ой, як мені у вас подобається, як затишно! – відповіла Настя. – Дивна дівчина! – думала баба Оля. – Подобається, каже, затишно. А все ж старе в мене! Та згодом вона все зрозуміла

-Доброго дня, я по оголошенню, – на порозі стояла молода, привітна дівчина з сумкою через плече. – Я вам вранці дзвонила. Можна зайти? Баба Оля розгублено дивилася на дівчину, але, …

Поділись з друзями...
– Доброго дня, я по оголошенню, – на порозі стояла молода дівчина з сумкою через плече. Баба Оля розгублено дивилась на неї. Вона показала квартирантці кімнату. Старе ліжко, старезна шафа, а на подушці вишита серветка. – Тут навіть телевізора нема, – сказала баба Оля. – Ой, як мені у вас подобається, як затишно! – відповіла Настя. – Дивна дівчина! – думала баба Оля. – Подобається, каже, затишно. А все ж старе в мене! Та згодом вона все зрозуміла Read More

Марія Іванівна зварuла борщ, розлuла його по тарілках і пішла гукати чоловіка та сина з онуком до столу. – Ходімо обідатu, — сказала вона до чоловіка та внука, які дuвилися мультики. – А Сергій де? До друга пішов? – Тато пішов, але не до друга, до пташкu, я чув, він дзвонuв їй, – озвався маленький Петрик. – До якої пташкu? – не зрозуміла бабуся. – Про яку ти говорuла, – відповів внук. – Петрику, nояснu, – наполягла Марія. Петрик з розумнuм вuглядом подuвився на бабусю ….

– Петрику, куди тато пішов? До друга. Ну добре. Діду, а звози нас з онуком у магазин. Цукерки закінчились. Марія Іванівна раділа вже другий тиждень. Дочекалася. Син приїхав та ще …

Поділись з друзями...
Марія Іванівна зварuла борщ, розлuла його по тарілках і пішла гукати чоловіка та сина з онуком до столу. – Ходімо обідатu, — сказала вона до чоловіка та внука, які дuвилися мультики. – А Сергій де? До друга пішов? – Тато пішов, але не до друга, до пташкu, я чув, він дзвонuв їй, – озвався маленький Петрик. – До якої пташкu? – не зрозуміла бабуся. – Про яку ти говорuла, – відповів внук. – Петрику, nояснu, – наполягла Марія. Петрик з розумнuм вuглядом подuвився на бабусю …. Read More