Чорний джип який заїхав у село, зупинився біля воріт покійного діда Назара. – Начебто по карті тут, – сказав чоловік, який вийшов з машини своїм двом товаришам. – Тільки не зрозу міло… Мати говорила будиночок маленький, старий, а тут огорожа височенна, нічого не видно. – Так може за парканом? – запитав другий. – Вибачте, а ви не підкажете, де тут хата діда Назара? – звернулися вони до жінки, яка проходить повз. – Так ось же ж вона! – вигукнула та. – Це Назара хата

Дід Назар жив сам уже з десяток років. Дружини не стало. Дочка й син жили далеко. Відразу після поминок матері поїхали і більше так і не бували. Спочатку дзвонили часто, …

Поділись з друзями...
Чорний джип який заїхав у село, зупинився біля воріт покійного діда Назара. – Начебто по карті тут, – сказав чоловік, який вийшов з машини своїм двом товаришам. – Тільки не зрозу міло… Мати говорила будиночок маленький, старий, а тут огорожа височенна, нічого не видно. – Так може за парканом? – запитав другий. – Вибачте, а ви не підкажете, де тут хата діда Назара? – звернулися вони до жінки, яка проходить повз. – Так ось же ж вона! – вигукнула та. – Це Назара хата Read More

– Андрій. Та це ж мій Андрій! І не один… Анастасія Михайлівна стояла на ґанку. Вдалині виднілися фігури: одна її молодшого сина Андрія з сумками і друга жіноча з… дитиною. – Тату, мамо це Женя і Руслан, вони будуть жити з нами. Батьки не розуміли, що відбувається. В Андрія нікого ж не було.. – Мамо, краще присядьте. Я зараз все розповім

-Настю, Андрійко твій приїхав. На автовокзалі зараз хлопчаки мої бачили його. З жінкою приїхав і дитиною, дружину схоже привіз, зустрічай, – кричала сусідка зі свого городу. Анастасія Михайлівна важко піднялася …

Поділись з друзями...
– Андрій. Та це ж мій Андрій! І не один… Анастасія Михайлівна стояла на ґанку. Вдалині виднілися фігури: одна її молодшого сина Андрія з сумками і друга жіноча з… дитиною. – Тату, мамо це Женя і Руслан, вони будуть жити з нами. Батьки не розуміли, що відбувається. В Андрія нікого ж не було.. – Мамо, краще присядьте. Я зараз все розповім Read More

Аж п’ятеро дітей було в Івана з Марією. Сім’я в селі вважалася зразковою та дружною. Ніхто і подумати не міг, що таке може трапитися… Та на них же рівнялися всі! Марія тільки мовчки дивилася, як чоловік збирав свої нехитрі пожитки і ніяково обіймав дітей. Та Іванова матір знала, чим насправді все це закінчиться

Марія виховувала дітей можна сказати одна. П’ятеро, один за одним народилися, між старшим і другим два роки різниця, а решта рік різниці всього. Правда допомагала трохи свекруха, батьки Марії, та …

Поділись з друзями...
Аж п’ятеро дітей було в Івана з Марією. Сім’я в селі вважалася зразковою та дружною. Ніхто і подумати не міг, що таке може трапитися… Та на них же рівнялися всі! Марія тільки мовчки дивилася, як чоловік збирав свої нехитрі пожитки і ніяково обіймав дітей. Та Іванова матір знала, чим насправді все це закінчиться Read More

Ближче до весни він покликав Василя до себе в майстерню: – Дивись. Василь стояв зачарований і дивився на силует дівчини, в легкому платті, з розпатланим вітром волоссям і ямочками на щоках. Василь зітхнув і подивився на нього: – Ти геній… Внизу картини з дівчиною, був його підпис, і букви – Т.М.О.Л. – Що означають ці букви? – Потім дізнаєшся… Невдовзі секрет було розкрито

Він дивився на зграйку усміхнених дівчат і тепло розливалося по душі, серцю і всьому тілу. З усіх він виділяв одну, вже давно… Він спостерігав за нею, посміхався коли вона сміялася, …

Поділись з друзями...
Ближче до весни він покликав Василя до себе в майстерню: – Дивись. Василь стояв зачарований і дивився на силует дівчини, в легкому платті, з розпатланим вітром волоссям і ямочками на щоках. Василь зітхнув і подивився на нього: – Ти геній… Внизу картини з дівчиною, був його підпис, і букви – Т.М.О.Л. – Що означають ці букви? – Потім дізнаєшся… Невдовзі секрет було розкрито Read More

-Дві смужки, – Аліса стрибала, крутилася від радості по квартирі. – Треба приготувати Мишкові святкову вечерю. Чоловік прийшов пізно, навіть не поївши, тут же ліг і відвернувся від неї. А вранці Аліса взяла його сорочку попрати. Несподівано вона відчула незнайомий запах парфумів

-Дівчино, дозвольте, я вам допоможу. – Хлопець підхопив важку валізу і легко спустився сходами в підземний перехід. Мати попереджала Алісу, щоб в Києві трималася напоготові, багато всіляких крутиться, особливо на …

Поділись з друзями...
-Дві смужки, – Аліса стрибала, крутилася від радості по квартирі. – Треба приготувати Мишкові святкову вечерю. Чоловік прийшов пізно, навіть не поївши, тут же ліг і відвернувся від неї. А вранці Аліса взяла його сорочку попрати. Несподівано вона відчула незнайомий запах парфумів Read More

Анна лежала в ліжку вже кілька днів. У неї нічого не боліло, просто вставати не хотілося. – Навіщо? – думала Аня, – всі справи у цьому житті вже зроблені. Почало світати, Аня заснула. Уві сні вона побачила матір. Вона простягнула до неї руки і сказала: – Донечко моя мила, завтра вже твій останній день.

Анна лежала в ліжку вже кілька днів, не в силах піднятися. У неї нічого не боліло. Просто паморочилося в голові, не було сил, та й вставати зовсім не хотілося. – …

Поділись з друзями...
Анна лежала в ліжку вже кілька днів. У неї нічого не боліло, просто вставати не хотілося. – Навіщо? – думала Аня, – всі справи у цьому житті вже зроблені. Почало світати, Аня заснула. Уві сні вона побачила матір. Вона простягнула до неї руки і сказала: – Донечко моя мила, завтра вже твій останній день. Read More

Вероніка накрила святковий стіл. Сьогодні у гості прийдуть друзі Ігор та Олена. Пролунав дзвінок у двері. Вероніка зустріла гостей, весело посиділи, поговорили. Після святкуваення жінка перемила посуд, як раптом згадала, що коли робила салати зняла свою обручку і поклала у вазу. Заглянувши туди, жінка не виявила її. – Денисе, я не можу знайти обручку, ти не бачив її, – запитала вона у чоловіка. – Ні, – коротко відповів Денис. Вероніка обшукала всю квартиру, але обручки ніде не було. Раптом у жінки виникла несподівана здогадка. – Але цього не може бути, – тільки й подумала вона

Як правильно і точно в житті зазначено – не все, що думаєш, кажи. Вероніка відчула це на собі, вона себе сварить і докоряє, на чому світ стоїть. А все через …

Поділись з друзями...
Вероніка накрила святковий стіл. Сьогодні у гості прийдуть друзі Ігор та Олена. Пролунав дзвінок у двері. Вероніка зустріла гостей, весело посиділи, поговорили. Після святкуваення жінка перемила посуд, як раптом згадала, що коли робила салати зняла свою обручку і поклала у вазу. Заглянувши туди, жінка не виявила її. – Денисе, я не можу знайти обручку, ти не бачив її, – запитала вона у чоловіка. – Ні, – коротко відповів Денис. Вероніка обшукала всю квартиру, але обручки ніде не було. Раптом у жінки виникла несподівана здогадка. – Але цього не може бути, – тільки й подумала вона Read More

В Оксанки був день народження, 8 років. Запросили гостей, накрили стіл. Всі вітали дівчинку, дарували подарунки. Мама, тато і братик – всі біля неї, всі поруч. Тільки бабусі улюбленої щось нема… А ось і бабуся прийшла з великим гарним пакетом. Оксанка в передчутті гарного подарунка побігла їй на зустріч. Та раптом дівчинка зупинилася. Бабуся не помічаючи її пішла в іншу сторону

-А де це мій Іванко?! Де моє сонечко? Прийшла бабуся з гостинцями, – Олена Петрівна виклала гостинці із сумки на стіл. До бабусі підбіг Іванко і радісно простягнув ручки. Поряд …

Поділись з друзями...
В Оксанки був день народження, 8 років. Запросили гостей, накрили стіл. Всі вітали дівчинку, дарували подарунки. Мама, тато і братик – всі біля неї, всі поруч. Тільки бабусі улюбленої щось нема… А ось і бабуся прийшла з великим гарним пакетом. Оксанка в передчутті гарного подарунка побігла їй на зустріч. Та раптом дівчинка зупинилася. Бабуся не помічаючи її пішла в іншу сторону Read More

Зоряні не спалося. Все згадувала Галину Василівну: – Яка ж у неї дивна доля. Все у неї є. І будиночок цей.. А на старості отаке… Зоряна пішла на кухню і в темряві зачепила, стареньку тумбочку. Раптом на задній стінці вона побачила невеликий мішечок акуранто прикріплений до дерева.

Зоряна зі своєю донькою Іванкою орендували житло на першому поверсі старого двоповерхового будинку. Це була невеличка квартирка в якій зимою було досить прохолодно. Часто доводилося навіть спати у теплих шкарпетках. …

Поділись з друзями...
Зоряні не спалося. Все згадувала Галину Василівну: – Яка ж у неї дивна доля. Все у неї є. І будиночок цей.. А на старості отаке… Зоряна пішла на кухню і в темряві зачепила, стареньку тумбочку. Раптом на задній стінці вона побачила невеликий мішечок акуранто прикріплений до дерева. Read More