– Привіт, мамо! – сказав з порога Сашко. – Сину! – Галина Василівна розкрила руки для обіймів. – Чому не попередив? – Вирішив сюрприз зробити. Взяв на роботі відпустку і до вас приїхав, – усміхнувся син. – Ой, ти з дороги, мабуть голодний… Мий руки і за стіл! – забігала на кухні мама. Сашко кивнув, поставив сумки на диван і подався у ванну. За кілька хвилин він вийшов із ванної, і  тільки-но хотів піти на кухню, як почув стукіт у двері. – Сашко, не відчиниш? – почувся голос матері. Сашко відкрив двері і застиг на місці, як тільки побачив, несподіваних “гостей”

– Ну, привіт, мамо! Зустрічайте сина, дорогі батьки! – сказав з порога Сашко. – Саша! – Галина Василівна розкрила руки для обіймів. – Яким вітром? Чому не попередив? – А …

Поділись з друзями...
– Привіт, мамо! – сказав з порога Сашко. – Сину! – Галина Василівна розкрила руки для обіймів. – Чому не попередив? – Вирішив сюрприз зробити. Взяв на роботі відпустку і до вас приїхав, – усміхнувся син. – Ой, ти з дороги, мабуть голодний… Мий руки і за стіл! – забігала на кухні мама. Сашко кивнув, поставив сумки на диван і подався у ванну. За кілька хвилин він вийшов із ванної, і  тільки-но хотів піти на кухню, як почув стукіт у двері. – Сашко, не відчиниш? – почувся голос матері. Сашко відкрив двері і застиг на місці, як тільки побачив, несподіваних “гостей” Read More

Не бути тобі з моїм синочком. От побачиш, розлучу вас за будь-яку ціну! – викарбувала свекруха. Діна дивилася на Людмилу Петрівну та не могла підібрати слів

До свята залишалося кілька днів. У місті вже панувала атмосфера чаклунства. Всюди стояли прикрашені ялинки, висіли гірлянди, радували око інсталяції, що світилися. Вітрини магазинів та вікна будинків грали різнобарвними вогнями. …

Поділись з друзями...
Не бути тобі з моїм синочком. От побачиш, розлучу вас за будь-яку ціну! – викарбувала свекруха. Діна дивилася на Людмилу Петрівну та не могла підібрати слів Read More

У Ніни дуже заслабла мати. – Не стане мене скоро, – сказала вона. – Ти залишишся зовсім одна. У моєї подруги син розлучений. Він прийде до нас у суботу на обід. Придивися до нього… Але Ніні чоловік не сподобався. – А кого тобі треба?! – обурилася мати. – Принца?! Матері не стало через рік. Залишилася Ніна одна. Якось вирішила вона перебрати речі матері – що роздати, що викинути. Весь вихідний вона витратила на розбирання шаф. Потім взялася за коробки. В одній із них вона знайшла якийсь конверт. 

Ніна не знала свого батька. Коли підросла і спитала маму про нього, та лише сказала: – Хіба тобі погано зі мною? Рая любила дочку, щоправда, не балувала. Та й як …

Поділись з друзями...
У Ніни дуже заслабла мати. – Не стане мене скоро, – сказала вона. – Ти залишишся зовсім одна. У моєї подруги син розлучений. Він прийде до нас у суботу на обід. Придивися до нього… Але Ніні чоловік не сподобався. – А кого тобі треба?! – обурилася мати. – Принца?! Матері не стало через рік. Залишилася Ніна одна. Якось вирішила вона перебрати речі матері – що роздати, що викинути. Весь вихідний вона витратила на розбирання шаф. Потім взялася за коробки. В одній із них вона знайшла якийсь конверт.  Read More

Надія Олексіївна готувала город під посадку картоплі. Раптом вона почула, що хтось її кличе. Жінка здивувалася, відклала граблі й пішла на подвірʼя. – Ба-бу-сю-ю! – пролунав голос її внучки Ганнусі. Надія Олексіївна, побачивши Ганнусю, сплеснула руками: – Люба моя! Та що ж ти мене не попередила? У мене ж їжа стареча – каша гречана, й куряча грудка відварена. А тобі я щось смачненьке приготувала б! – Та годі тобі, бабусю, – Ганна посміхнулася. – Я дещо по дорозі купила. Я поживу в тебе на дачі трохи? – А що ж сталося? – Надія Олексіївна не розуміла, що відбувається

Надія Олексіївна готувала город під посадку картоплі. Раптом вона почула, що хтось її кличе. Жінка здивувалася, відклала граблі й пішла на подвірʼя. Без жодного попередження до неї на дачу приїхала …

Поділись з друзями...
Надія Олексіївна готувала город під посадку картоплі. Раптом вона почула, що хтось її кличе. Жінка здивувалася, відклала граблі й пішла на подвірʼя. – Ба-бу-сю-ю! – пролунав голос її внучки Ганнусі. Надія Олексіївна, побачивши Ганнусю, сплеснула руками: – Люба моя! Та що ж ти мене не попередила? У мене ж їжа стареча – каша гречана, й куряча грудка відварена. А тобі я щось смачненьке приготувала б! – Та годі тобі, бабусю, – Ганна посміхнулася. – Я дещо по дорозі купила. Я поживу в тебе на дачі трохи? – А що ж сталося? – Надія Олексіївна не розуміла, що відбувається Read More

Настя пилососила килим, як раптом пролунав дзвінок у двері. На порозі стояв якийсь незнайомий хлопець. – Вам кого? – здивовано запитала вона. – Вас, якщо ви Настя, – раптом відповів той. – Можна зайти? Та не переживайте! Не на сходах же ж ми будемо розмовляти? Настя впустила гостя в квартиру. Поки він знімав верхній одяг, вона розглядала його. Модно вдягнений, симпатичний, трохи старший за неї… – Чим тут у тебе пахне? – скривився він, перейшовши на «ти». – Пахне? – Настя зніяковіла. – Я не помічаю, звикла… То хто ж ви такий?! Настя дивилася на гостя, й не розуміла, що відбувається

Настя зазирнула в кімнату матері, побачила, що та спить, і зачинила двері. – Настю, – раптом покликала мама слабким голосом. – Так, мамо, – Настя знову зазирнула в кімнату. – …

Поділись з друзями...
Настя пилососила килим, як раптом пролунав дзвінок у двері. На порозі стояв якийсь незнайомий хлопець. – Вам кого? – здивовано запитала вона. – Вас, якщо ви Настя, – раптом відповів той. – Можна зайти? Та не переживайте! Не на сходах же ж ми будемо розмовляти? Настя впустила гостя в квартиру. Поки він знімав верхній одяг, вона розглядала його. Модно вдягнений, симпатичний, трохи старший за неї… – Чим тут у тебе пахне? – скривився він, перейшовши на «ти». – Пахне? – Настя зніяковіла. – Я не помічаю, звикла… То хто ж ви такий?! Настя дивилася на гостя, й не розуміла, що відбувається Read More

Наталка стояла в залі очікування міського ЗАГСу, ще трохи і вона стане дружиною свого коханого Дениса. Гості вже потроху під’їжджали. – Кохана, я вийду з батьком надвір, фотографа зустріну, – сказав Денис, підійшовши до Наталки. – Добре, тільки не довго, скоро наша черга, – усміхнулася наречена. Наталка підійшла до вікна і оперлася об підвіконня. Раптом за прочиненим вікном вона почула голос Дениса та його батька. Наталка мимоволі прислухалася до розмови

Спекотний червневий полудень, п’ятниця. Біля міського ЗАГСу багато машин, прикрашених стрічками, повітряними кулями, а десь навіть по-старому – ляльками. Повно народу – гості, наречені серед подружок, женихи з друзями. Кожна …

Поділись з друзями...
Наталка стояла в залі очікування міського ЗАГСу, ще трохи і вона стане дружиною свого коханого Дениса. Гості вже потроху під’їжджали. – Кохана, я вийду з батьком надвір, фотографа зустріну, – сказав Денис, підійшовши до Наталки. – Добре, тільки не довго, скоро наша черга, – усміхнулася наречена. Наталка підійшла до вікна і оперлася об підвіконня. Раптом за прочиненим вікном вона почула голос Дениса та його батька. Наталка мимоволі прислухалася до розмови Read More

Ганна пішла з роботи раніше. На вулиці йшов дощ. На зупинці вона залишилася сама. Автобуса не було. – Треба було перечекати на роботі, – картала себе за свою квапливість Ганна. Вона відійшла далі під дашок. Повз неї проїжджали машини, розбризкуючи калюжі. – Де ж він застряг? – думала Ганна, дивлячись в той бік, звідки мав приїхати автобус. Раптом біля тротуару зупинився чорний джип. – Ось би в мене був такий, – із заздрістю подумала Ганна. – Добре мати машину, не треба чекати автобус…

– Лідочко, подивися, є ще хтось у коридорі? Хотіла раніше піти сьогодні. У мами день народження, – сказала Ганна. – Зараз, Ганно Львівно, – молоденька симпатична медсестра встала з-за столу, …

Поділись з друзями...
Ганна пішла з роботи раніше. На вулиці йшов дощ. На зупинці вона залишилася сама. Автобуса не було. – Треба було перечекати на роботі, – картала себе за свою квапливість Ганна. Вона відійшла далі під дашок. Повз неї проїжджали машини, розбризкуючи калюжі. – Де ж він застряг? – думала Ганна, дивлячись в той бік, звідки мав приїхати автобус. Раптом біля тротуару зупинився чорний джип. – Ось би в мене був такий, – із заздрістю подумала Ганна. – Добре мати машину, не треба чекати автобус… Read More

Марина полола на городі моркву. Раптом на сільській дорозі, якраз біля будинку Марини зупинився кабріолет. – О, завітала, вже! – подумала жінка. Марина вже приготувалася сваритися з коханкою свого чоловіка Михайла, але з машини вийшов якийсь незнайомець. – Хто це такий? – подумала Марина. – Це, мабуть, чоловік тієї коханки мого Михайла… – Здрастуйте, – сказав гість. – Привіт, – буркнула Марина. – Я тут думаю, що ж робити з нашими зрадниками, – сказав гість. – У мене до вас є одна чудова пропозиція… – Яка ще пропозиція? – Марина застигла від несподіванки, не розуміючи, що відбувається

Кабріолет зупинився на курній сільській дорозі, якраз біля будинку Марини. Вона якраз полола на городі моркву. – О, завітала, вже! – подумала вона, і вже приготувалася сваритися з суперницею, але… …

Поділись з друзями...
Марина полола на городі моркву. Раптом на сільській дорозі, якраз біля будинку Марини зупинився кабріолет. – О, завітала, вже! – подумала жінка. Марина вже приготувалася сваритися з коханкою свого чоловіка Михайла, але з машини вийшов якийсь незнайомець. – Хто це такий? – подумала Марина. – Це, мабуть, чоловік тієї коханки мого Михайла… – Здрастуйте, – сказав гість. – Привіт, – буркнула Марина. – Я тут думаю, що ж робити з нашими зрадниками, – сказав гість. – У мене до вас є одна чудова пропозиція… – Яка ще пропозиція? – Марина застигла від несподіванки, не розуміючи, що відбувається Read More