цікаве
Інше / цікаве

Ольга відчинила хвіртку, водій, який її привіз, допоміг піднести сумки до самого порогу. Ольга з ним розрахувалася, подякувала, і вже збиралася заносити сумки в хату, але раптом до її воріт під’їхала ще одна автівка. На годиннику була 8 година ранку, і Ольга навіть не уявляла, хто б це міг бути. Донька з зятем попередили, що вони на роботі, тому не зможуть маму зустріти. Та довго Ользі гадати не довелося, бо з дорогої чорної машини вийшов Мирон, її колишнійчоловік

- by Avtor+

Ольга відчинила хвіртку, водій, який її привіз, допоміг піднести сумки до самогопорогу. Жінка з ним розрахувалася, подякувала, і вже збиралася заносити сумки вхату, але раптом до її воріт під’їхала ще …

Поділись з друзями...
Ольга відчинила хвіртку, водій, який її привіз, допоміг піднести сумки до самого порогу. Ольга з ним розрахувалася, подякувала, і вже збиралася заносити сумки в хату, але раптом до її воріт під’їхала ще одна автівка. На годиннику була 8 година ранку, і Ольга навіть не уявляла, хто б це міг бути. Донька з зятем попередили, що вони на роботі, тому не зможуть маму зустріти. Та довго Ользі гадати не довелося, бо з дорогої чорної машини вийшов Мирон, її колишнійчоловік Read More
Інше / цікаве

Влада поверталася додому. Вона зайшла в магазин купила продуктів і з важкою торбою попрямувала до свого підʼїзду. Дівчина піднялася на свій поверх і застигла від несподіванки. Біля дверей стояла її сестра Ганна. – Ой, привіт Владо! – кинулася обійматися гостя. – Як ти? – Все добре, – здивовано відповіла Влада і запросила Ганну зайти. – Я така рада, що ти всього досягла! – нахвалювала Ганна квартиру сестри, озираючись навкруги. – А я дочку заміж видаю. І приїхала до тебе, з важливим проханням! Ось, глянь. Ганна простягнула сестрі якийсь альбом. Влада глянула на нього і застигла від здивування

- by Avtor+

Влада вже годину слухала, як мати свариться з її батьком Петром. Вона була четвертою дочкою матері, і єдиною у батька. Її мати – Галина, як тільки народжувала, то майже одразу розлучалася. …

Поділись з друзями...
Влада поверталася додому. Вона зайшла в магазин купила продуктів і з важкою торбою попрямувала до свого підʼїзду. Дівчина піднялася на свій поверх і застигла від несподіванки. Біля дверей стояла її сестра Ганна. – Ой, привіт Владо! – кинулася обійматися гостя. – Як ти? – Все добре, – здивовано відповіла Влада і запросила Ганну зайти. – Я така рада, що ти всього досягла! – нахвалювала Ганна квартиру сестри, озираючись навкруги. – А я дочку заміж видаю. І приїхала до тебе, з важливим проханням! Ось, глянь. Ганна простягнула сестрі якийсь альбом. Влада глянула на нього і застигла від здивування Read More
Інше / цікаве

Микола з Вірою жили по-сусідству. Дуже скоро вони зрозуміли, що подобаються один одному. Молоді гуляли, разом ходили на танці. Та було одне «але» – Віра не хотіла жити в селі: – Микольцю, поїхали у місто, га?! Я піду вчитися. Ти теж. – Ні, Віро, я в місто не хочу, – казав хлопець. – Сільський я. Вивчишся, повернешся сюди, тоді й вирішимо, як будемо жити. Поїхала дівчина в місто сама… Здобувши диплом, приїхала Віра додому. Її мати, Ганна, як глянула на дочку, то аж присіла від несподіванки. – Це що таке Віро?! – тільки й сказала вона

- by Avtor+

Сусідські дітлахи Віра й Миколка з дитинства були не розлий вода. Миколка, був хлопець дуже спритний, мати його Антоніна не раз йому виказувала: – І в кого ти у нас …

Поділись з друзями...
Микола з Вірою жили по-сусідству. Дуже скоро вони зрозуміли, що подобаються один одному. Молоді гуляли, разом ходили на танці. Та було одне «але» – Віра не хотіла жити в селі: – Микольцю, поїхали у місто, га?! Я піду вчитися. Ти теж. – Ні, Віро, я в місто не хочу, – казав хлопець. – Сільський я. Вивчишся, повернешся сюди, тоді й вирішимо, як будемо жити. Поїхала дівчина в місто сама… Здобувши диплом, приїхала Віра додому. Її мати, Ганна, як глянула на дочку, то аж присіла від несподіванки. – Це що таке Віро?! – тільки й сказала вона Read More
Інше / цікаве

Віра з Павлом переїхали жити на дачу. Віра оглянула зарослий бурʼянами город. – Слухай, Павлику, а давай там в низині капусту посадимо і те, що любить воду, а тут картопельку, – сказала вона. Павло знизав плечима: – Давай. – Треба тепер розсаду знайти й картоплю, – сказала дружина. Щось купили, щось сусіди принесли. Віра невтомно за своїм городом доглядала. Кожному новому листочку раділа, кожній квітці посміхалася. Вже на початку липня занедбана раніше ділянка, розквітла. У вересні Павло з Вірою поїхали в гості до її батьків. Коли вони повернулися на дачу, то оторопіли від побаченого

- by Avtor+

У Людмили Петрівни було два сини – Андрій і Павло. До моменту дорослішання мати любила обох синів однаково. Не було в неї якогось поділу. І приголубити кожного поспішала, і погладити …

Поділись з друзями...
Віра з Павлом переїхали жити на дачу. Віра оглянула зарослий бурʼянами город. – Слухай, Павлику, а давай там в низині капусту посадимо і те, що любить воду, а тут картопельку, – сказала вона. Павло знизав плечима: – Давай. – Треба тепер розсаду знайти й картоплю, – сказала дружина. Щось купили, щось сусіди принесли. Віра невтомно за своїм городом доглядала. Кожному новому листочку раділа, кожній квітці посміхалася. Вже на початку липня занедбана раніше ділянка, розквітла. У вересні Павло з Вірою поїхали в гості до її батьків. Коли вони повернулися на дачу, то оторопіли від побаченого Read More
Інше / цікаве

Так, Ніно, мабуть до снігу ми картоплю копати будемо. І на біса стільки насадили? А все ти. А раптом сімʼї не вистачить. А де твої хлопці? Палець об палець вдарити не хочуть. А раніше пам’ятаєш? Як купою навалимося, до обіду вже все викопано. Ех, були часи– Ніна прислухалася – Чуєш, діду, під’їхав начебто хтось? Сходи, подивися

- by Avtor+

— Мишко, я чого зайшов то – м’яв кепку в руках батько. – Не підможете нам із матір’ю картоплю викопати? Соромно як, у всіх сусідів уже прибрана, а в нас …

Поділись з друзями...
Так, Ніно, мабуть до снігу ми картоплю копати будемо. І на біса стільки насадили? А все ти. А раптом сімʼї не вистачить. А де твої хлопці? Палець об палець вдарити не хочуть. А раніше пам’ятаєш? Як купою навалимося, до обіду вже все викопано. Ех, були часи– Ніна прислухалася – Чуєш, діду, під’їхав начебто хтось? Сходи, подивися Read More
Інше / цікаве

Олена прокинулась рано. Вона пішла на кухню і приготувала каву з молоком. Жінка вийшла на балкон. – Так зелено за вікном! – посміхнулась вона. Кахлі на балконі були прохолодними… Олена згадала про коврик, який лежав на шафі у коридорі. Вона взяла табуретку й полізла діставати коврик. Він був біля стіни за величезним тубусом. Тубус належав її, тепер вже колишньому чоловіку Владиславу. Олена почала діставати коврик, але той не піддавався. Його ніби щось тримало… Жінка потягнула сильніше і тубус покотився на підлогу. Олена злізла з табуретки, відкрила його й оторопіла від побаченого

- by Avtor+

Розлучалися Владислав з Оленою важко. Були і сварки і що завгодно. Визнавати те, що в нього є інша жінка, він не хотів до останнього. Нарешті, Владислав пішов з однією сумкою, …

Поділись з друзями...
Олена прокинулась рано. Вона пішла на кухню і приготувала каву з молоком. Жінка вийшла на балкон. – Так зелено за вікном! – посміхнулась вона. Кахлі на балконі були прохолодними… Олена згадала про коврик, який лежав на шафі у коридорі. Вона взяла табуретку й полізла діставати коврик. Він був біля стіни за величезним тубусом. Тубус належав її, тепер вже колишньому чоловіку Владиславу. Олена почала діставати коврик, але той не піддавався. Його ніби щось тримало… Жінка потягнула сильніше і тубус покотився на підлогу. Олена злізла з табуретки, відкрила його й оторопіла від побаченого Read More
Інше / цікаве

Володимир подзвонив своїй нареченій Насті і скасував їхню зустріч. Чоловік сказав, що в нього заслабла мати, але завтра вони обов’язково зустрінуться… Був уже вечір наступного дня, а Володимир все не дзвонив. Його телефон не відповідав… Настя не витримала й пішла до нареченого додому. Вона довго дзвонила у дзвінок. Нарешті двері відчинилися. На порозі з’явилася якась жінка. – Чого тобі? – запитала вона. – Володі вдома немає. Нічого ходити сюди! Настя розгубилася. – Вибачте, а ви мама Володі? – запитала вона. Жінка щось буркнула і зачинила двері. Настя не розуміла, що це відбувається

- by Avtor+

Володимир не з’являвся вже кілька днів. На дзвінки не відповідав, сам не дзвонив. До цього сказав Насті, що треба кудись поїхати. Це було більш аніж дивно. І раніше ніколи такого …

Поділись з друзями...
Володимир подзвонив своїй нареченій Насті і скасував їхню зустріч. Чоловік сказав, що в нього заслабла мати, але завтра вони обов’язково зустрінуться… Був уже вечір наступного дня, а Володимир все не дзвонив. Його телефон не відповідав… Настя не витримала й пішла до нареченого додому. Вона довго дзвонила у дзвінок. Нарешті двері відчинилися. На порозі з’явилася якась жінка. – Чого тобі? – запитала вона. – Володі вдома немає. Нічого ходити сюди! Настя розгубилася. – Вибачте, а ви мама Володі? – запитала вона. Жінка щось буркнула і зачинила двері. Настя не розуміла, що це відбувається Read More
Інше / цікаве

Усе сел о ридало: не дочекалась юна дівчина свого весілля. Вдягнула весільне плаття, але не в РАЦС, а у труну. Схилився над нею востаннє наречений

- by Avtor+

Плакала мама, батько, сестра, брат, дід, баба, плакала вся родина, бо не стало їх кpoвинки, не стало дочки в батьків, не стало сестри, не стало внучки, бо зів’яла їх, не …

Поділись з друзями...
Усе сел о ридало: не дочекалась юна дівчина свого весілля. Вдягнула весільне плаття, але не в РАЦС, а у труну. Схилився над нею востаннє наречений Read More
Інше / цікаве

Ліза прийшла додому ближче до обіду. Вона втомилася і прилягла на диван відпочити. Раптом пролунав дзвінок у двері. Ліза неохоче встала й попленталася в коридор. У цей час могла прийти тільки її свекруха. – Ларисо Павлівно, рада вас… – сказала Ліза, але раптом замовкла. Вона дивилася на незнайому жінку з купою якихось пакетів. – Мені нічого не треба купувати, – розгублено сказала Ліза. – Чи ви квартирою помилилися? – Ігор тут живе? – раптом запитала незнайомка. – Так, – пробурмотіла Ліза. – Це мій чоловік. А ви звідки його взагалі знаєте? Ліза дивися на гостю, не розуміючи, що відбувається

- by Avtor+

– Ми з Євою підемо прогуляємося, а ти відпочинь, – дбайливо сказав Ігор, поправляючи дочці панамку. – Погодка чудова, тож сходимо у парк. Обіцяю, нічого не купувати солодкого та й …

Поділись з друзями...
Ліза прийшла додому ближче до обіду. Вона втомилася і прилягла на диван відпочити. Раптом пролунав дзвінок у двері. Ліза неохоче встала й попленталася в коридор. У цей час могла прийти тільки її свекруха. – Ларисо Павлівно, рада вас… – сказала Ліза, але раптом замовкла. Вона дивилася на незнайому жінку з купою якихось пакетів. – Мені нічого не треба купувати, – розгублено сказала Ліза. – Чи ви квартирою помилилися? – Ігор тут живе? – раптом запитала незнайомка. – Так, – пробурмотіла Ліза. – Це мій чоловік. А ви звідки його взагалі знаєте? Ліза дивися на гостю, не розуміючи, що відбувається Read More
Інше / цікаве

Марія вирішила зʼїздити на нову квартиру, і перевірити, як проходить ремонт. Марія одразу одяглася і вирушила за відомою адресою.Вже підходячи до будинку, жінка почала рахувати поверхи, у вікнах їхньої квартири світилося світло, отже, чоловік справді був там.Марія подзвонила у двері, їй відкрила незнайома жінка в коротенькому халатику.– Хто ви? Що хотіли? – усміхнулася вона.– Це сорок п’ята квартира? – Марія подумала, що вона помилилася.– Так, це правда.– А чи можу я побачити Сергія? – Запитала Марія.– Звичайно, зараз, – відповіла жінка і покликала, – Сергію, тут до тебе прийшли!З кімнати з’явився чоловік, він був одягнений в одні шорти, видно було, що почувається тут, як удома.

- by Avtor+

Марія та Сергій були знайомі вже дуже давно, ще у школі вони сиділи за однією партою. Хлопець проводжав дівчину до будинку, допомагав їй донести рюкзак, пригощав бутербродами. Закінчивши школу, Марія …

Поділись з друзями...
Марія вирішила зʼїздити на нову квартиру, і перевірити, як проходить ремонт. Марія одразу одяглася і вирушила за відомою адресою.Вже підходячи до будинку, жінка почала рахувати поверхи, у вікнах їхньої квартири світилося світло, отже, чоловік справді був там.Марія подзвонила у двері, їй відкрила незнайома жінка в коротенькому халатику.– Хто ви? Що хотіли? – усміхнулася вона.– Це сорок п’ята квартира? – Марія подумала, що вона помилилася.– Так, це правда.– А чи можу я побачити Сергія? – Запитала Марія.– Звичайно, зараз, – відповіла жінка і покликала, – Сергію, тут до тебе прийшли!З кімнати з’явився чоловік, він був одягнений в одні шорти, видно було, що почувається тут, як удома. Read More