Бабусі давно не стало, Зоряна в село вона більше не їздила, щоб не згадувати минуле. Донечка підросла, скоро 10 років буде. Рідний батько жодного разу її не бачив, відтоді, як зрадив Зоряну і одружився з іншою. Коли Андрій Іванович, директор фірми, 35-ний неодружений, заможний і перспективний чоловік з усіх жінок на фірмі вибрав Зоряну і запропонував їй заміж, вся фірма смакувала цю новину ще довго

Коли бабуся Зоряни ще була жива, не раз просила: «Ходи, донечко, зі мною до церкви. Дівчатам добру долю Господь роздає. То й ти попроси у Господа для себе долі». Але …

Поділись з друзями...
Бабусі давно не стало, Зоряна в село вона більше не їздила, щоб не згадувати минуле. Донечка підросла, скоро 10 років буде. Рідний батько жодного разу її не бачив, відтоді, як зрадив Зоряну і одружився з іншою. Коли Андрій Іванович, директор фірми, 35-ний неодружений, заможний і перспективний чоловік з усіх жінок на фірмі вибрав Зоряну і запропонував їй заміж, вся фірма смакувала цю новину ще довго Read More

МАРІЯ БУЛА ЗАРОБІТЧАНКОЮ ІЗ ДЕСЯТИЛІТНІМ СТАЖЕМ. ФАКТИЧНО ВДОМА ЇЇ СІМ’Я РOЗПAЛАСЯ. ЧОЛОВІК ЗАВІВ СОБІ КОXAНКУ, ПРИВІВ ЇЇ ДОДОМУ. ТОЖ НАВІТЬ ДОМУ В МАРІЇ ВЖЕ НЕ БУЛО. ОДНОГО ДНЯ ВИРІШИЛА ВОНА ПОВЕРНУТИСЯ ДОДОМУ. ТА ЧЕРЕЗ РІК ПРИЙШЛИ ДОКYМЕНТИ З ІТАЛІЇ. МАРІЯ ЛЕДЬ НЕ ВПAЛA, СХ0ВАЛА ЇХ І НІКОМУ НЕ П0КАЗУВАЛА

Марія була заробітчанкою із десятилітнім стажем. Фактично вдома її сім’я розпaлася. Чоловік завів собі коxанку, привів її додому. Тож навіть дому в Марії вже не було. Діти, на щастя, вже …

Поділись з друзями...
МАРІЯ БУЛА ЗАРОБІТЧАНКОЮ ІЗ ДЕСЯТИЛІТНІМ СТАЖЕМ. ФАКТИЧНО ВДОМА ЇЇ СІМ’Я РOЗПAЛАСЯ. ЧОЛОВІК ЗАВІВ СОБІ КОXAНКУ, ПРИВІВ ЇЇ ДОДОМУ. ТОЖ НАВІТЬ ДОМУ В МАРІЇ ВЖЕ НЕ БУЛО. ОДНОГО ДНЯ ВИРІШИЛА ВОНА ПОВЕРНУТИСЯ ДОДОМУ. ТА ЧЕРЕЗ РІК ПРИЙШЛИ ДОКYМЕНТИ З ІТАЛІЇ. МАРІЯ ЛЕДЬ НЕ ВПAЛA, СХ0ВАЛА ЇХ І НІКОМУ НЕ П0КАЗУВАЛА Read More

Ніна з донькою Вікою, вже два дні клопотали на кухні. Накрутили голубців, зварили холодець, накришили салатів. Сьогодні наречений Вікторії, прийде на оглядини з своєю мамою. До обіду неділі все було готово. У двері подзвонили. Антоніна зустріла майбутніх родичів і запросила за стіл. – Я дивлюся, наші діти щасливі. Можемо приступати до обговорення подальших тем, – раптом сказала Ганна Петрівна, мама Бориса. – До яких тем? – не зрозуміла Віка. – Потрібно одразу обговорити, скільки ви грошей мені дасте, – пояснила Ганна Петрівна. – Яких грошей? За що? – Віка здивовано дивилася на майбутню свекруху

– Жити тільки для себе – це егоїзм, запам’ятай, доню. Для нас, жінок, на першому місці це сім’я, чоловік, діти і лише потім вже можна витрачати час та гроші на …

Поділись з друзями...
Ніна з донькою Вікою, вже два дні клопотали на кухні. Накрутили голубців, зварили холодець, накришили салатів. Сьогодні наречений Вікторії, прийде на оглядини з своєю мамою. До обіду неділі все було готово. У двері подзвонили. Антоніна зустріла майбутніх родичів і запросила за стіл. – Я дивлюся, наші діти щасливі. Можемо приступати до обговорення подальших тем, – раптом сказала Ганна Петрівна, мама Бориса. – До яких тем? – не зрозуміла Віка. – Потрібно одразу обговорити, скільки ви грошей мені дасте, – пояснила Ганна Петрівна. – Яких грошей? За що? – Віка здивовано дивилася на майбутню свекруху Read More

Захар з Дариною купили квартиру. Новосілля припало на Новий рік. Нікого стороннього не запрошували – лише вони, батьки Захара, мати Дарини і її сестра Віка. Стіл вирішили накрити у складчину, а Захар і Дарина приготували для гостей подарунки. А ще вони додатково до подарунків купила всім по лотерейному квитку, де як виграш обіцяли кілька мільйонів. Після того, як підняли келихи, настав час обмінятися подарунками. Захар діставав з-під ялинки пакети, а Дарина пропонувала кожному гостю витягнути один із лотерейних квитків. Той, що залишився, дістався господарям. А найдивовижніше сталося через два дні

Захар і Дарина не мали багатих родичів, які могли б подарувати їм на весілля квартиру або хоча б кімнату. Їм треба було самим заробляти на своє житло. Тому після весілля …

Поділись з друзями...
Захар з Дариною купили квартиру. Новосілля припало на Новий рік. Нікого стороннього не запрошували – лише вони, батьки Захара, мати Дарини і її сестра Віка. Стіл вирішили накрити у складчину, а Захар і Дарина приготували для гостей подарунки. А ще вони додатково до подарунків купила всім по лотерейному квитку, де як виграш обіцяли кілька мільйонів. Після того, як підняли келихи, настав час обмінятися подарунками. Захар діставав з-під ялинки пакети, а Дарина пропонувала кожному гостю витягнути один із лотерейних квитків. Той, що залишився, дістався господарям. А найдивовижніше сталося через два дні Read More

Денис прокинувся рано, дружина Марина вже приготувала сніданок і зібрала йому сумку в дорогу. – Ти коли повернешся? – запитала Марина, ставлячи тарілки на стіл. – За декілька днів, – відповів Денис. Чоловік поснідав, попрощався з дружиною та сином і вирушив у відрядження. Від’їхавши від будинку, Денис зрозумів, що забув у коридорі документи на машину. Довелося повертатись. Він вирішив не дзвонити, а відкрити своїми ключами. Чоловік тихо відчинив двері і пройшов до коридору. Раптом, з кімнати пролунав голос Марини, вона говорила по телефону. Денис прислухався до розмови і застиг на місці від почутого

– Денис! Обідати, — гукнула Марина з кухні. Високий, симпатичний чоловік невдоволено скривився, але все-таки дописав повідомлення:  «Вибач, сонечко, треба бігти, занадто багато роботи».  Він поставив наприкінці смайлик із поцілунком …

Поділись з друзями...
Денис прокинувся рано, дружина Марина вже приготувала сніданок і зібрала йому сумку в дорогу. – Ти коли повернешся? – запитала Марина, ставлячи тарілки на стіл. – За декілька днів, – відповів Денис. Чоловік поснідав, попрощався з дружиною та сином і вирушив у відрядження. Від’їхавши від будинку, Денис зрозумів, що забув у коридорі документи на машину. Довелося повертатись. Він вирішив не дзвонити, а відкрити своїми ключами. Чоловік тихо відчинив двері і пройшов до коридору. Раптом, з кімнати пролунав голос Марини, вона говорила по телефону. Денис прислухався до розмови і застиг на місці від почутого Read More

У Ніни задзвонив телефон. Номер був незнайомий. Жінка відповіла й здивовано зрозуміла, що їй дзвонить тітка Олена, яку вона не бачила кілька років. – Ой, Ніночко, як твої справи?! Мені мама твоя номер дала! – заторохтіла в слухавку тітка Олена. – Я ж нащо дзвоню тобі… Моя Леська зібралася цього року їхати вчитися в місто. Можеш її у себе прихистити? – Звісно, нехай приїжджає! Ми зустрінемо, – з радістю погодилася дівчина… Ніна з чоловіком поїхала зустрічати доньку тітки Олени.

Ніна відповіла на незнайомий номер і здивовано зрозуміла, що їй дзвонить її тітка, яку вона не бачила кілька років! Тітка Олена жила в одному селі з батьками дівчини, якій завжди …

Поділись з друзями...
У Ніни задзвонив телефон. Номер був незнайомий. Жінка відповіла й здивовано зрозуміла, що їй дзвонить тітка Олена, яку вона не бачила кілька років. – Ой, Ніночко, як твої справи?! Мені мама твоя номер дала! – заторохтіла в слухавку тітка Олена. – Я ж нащо дзвоню тобі… Моя Леська зібралася цього року їхати вчитися в місто. Можеш її у себе прихистити? – Звісно, нехай приїжджає! Ми зустрінемо, – з радістю погодилася дівчина… Ніна з чоловіком поїхала зустрічати доньку тітки Олени. Read More

У Віктора був день народження. Зібралися гості. Приїхав його батько, приїхав друг Віктора з дружиною з міста, прийшли сусіди. Стіл вирішили накрити на подвірʼї. Було тепло й весело. Всі говорили тости й побажання. Падчерці Віктора Тоні в той час ішов дванадцятий рік. Коли прийшла її черга привітати Віктора, він звернувся до неї: – А що мені побажає моя донечка?! Тоня встала. Гості затихли, дивлячись на неї. Було чути, як стрекочуть коники. Дівчинка оглянула всіх і зупинила свій погляд на вітчимі. І тут вона промовила слова, від яких ахнули всі гості

Антоніна чекала з гаража свого чоловіка Петра. Він пішов туди по машину. Подружжя зібралося їхати в село на цвинтар, де були поховані мати й вітчим Антоніни. Жінка вийшла з під’їзду. …

Поділись з друзями...
У Віктора був день народження. Зібралися гості. Приїхав його батько, приїхав друг Віктора з дружиною з міста, прийшли сусіди. Стіл вирішили накрити на подвірʼї. Було тепло й весело. Всі говорили тости й побажання. Падчерці Віктора Тоні в той час ішов дванадцятий рік. Коли прийшла її черга привітати Віктора, він звернувся до неї: – А що мені побажає моя донечка?! Тоня встала. Гості затихли, дивлячись на неї. Було чути, як стрекочуть коники. Дівчинка оглянула всіх і зупинила свій погляд на вітчимі. І тут вона промовила слова, від яких ахнули всі гості Read More